За інформацією: Суспільне Чернігів.
Микола Глущенко. Суспільне Чернігів
Говорить: пацієнтів тоді значно поменшало.
"На момент окупації було там — може й 10 чоловік прийде. Боялися люди, дуже боялися".
Зі слів лікаря, російські військові жодного разу не заходили до амбулаторії, де він працював. Проте з ними співпрацював директор центральної поліклініки.
"Вони приймали військових там, саме в центральній поліклініці, як екстрена допомога".
Виїжджати з окупованого Бердянська Микола наважився на початку квітня 2022 року.
"Прийшов пік, коли вже думаєш, що треба виїжджати, тому що інакше не можна. Виїжджав я з Бердянська такими путями окольними. Десь 13-14 блокпостів я проїхав, вони перевіряли нас там".
Працював у Києві, Коропі, тепер — у Мені
Одразу поїхав до Києва. Там швидко знайшов роботу, оскільки була велика потреба в лікарях. Пізніше знайомі запросили до Коропа, де Миколі надали житло.
"Пів року я там попрацював і з березня мені запропонували працювати в Мені. І з квітня я вже тут працюю. Тут іще кращі умови. В Мені дуже добре, мене тут всі привітали. Одразу подали заявку на те, що треба мені житло і допомога потрібна, як ВПО. І на першій сесії дали ордер і надали мені житло", — розповідає Микола Глущенко.
Катерина Сокол – одна з його пацієнток.
Катерина Сокол. Суспільне Чернігів"Почала ходити нещодавно. Щойно він приїхав, то дуже багато було про нього схвальних відгуків, тому відразу до нього записалася. Взагалі дуже сподобався, тому що на всі питання він дав відповіді і дуже швидко знайшов відповіді, дуже дав рекомендації гарні. Тому до нього мабуть вже втретє записуюся", — розповідає Катерина Сокол.
Інша пацієнтка Людмила Костюченко тільки прийшла підписувати декларацію:
"Наша сімейний лікар, що я була записана, вона виїхала, так прийшли переоформитись. Казали, що хороший лікар".
Людмила Костюченко. Суспільне Чернігів
Читати ще
Читати ще Із Запоріжжя до Чернігівщини: до Варви переїхала родина лікарів
