Війна змусила багатьох людей покинути свої домівки і рідні місця та шукати порятунок у безпечніших регіонах. Звісна річ, звичний спосіб життя таких людей порушився, адже роботу, всі речі, свій будинок чи квартиру в нове місце не перевезеш. Натомість невроз, невпевненість і дезадаптацію – запросто.
«Надзвичайно багато в нас вимушених переселенців. Їм потрібна певна допомога. Багато з них і не один рік житимуть у нашій громаді. Їм потрібні і тимчасовий прихисток, і робочі місця, і все необхідне для життя. А, якщо в цих людей є діти, то їм потрібен доступ до освіти та якісь інші потреби задовольняти», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Юрій Стальниченко, секретар Менської міської ради.
Відповідно, нові виклики постають не лише перед людьми, які приїхали з нового місця, а й перед громадами.
Менська громада стала нині прихистком для понад трьох тисяч громадян, які отримали статус ВПО. Здебільшого це жінки, діти шкільного віку та пенсіонери, які переїхали з Чернігова та його околиць, Київської області, Харкова, Донецької та Луганської області, інших регіонів. Більшість позбавлена можливості повернутися до своїх домівок через руйнування чи пошкодження будівель, розташування житла в зоні бойових дій і постійних обстрілів, або на окупованій території.
За неофіційними даними, на території Менської громади від війни рятувалися значно більше людей – понад сім тисяч. Тож, як уже зазначалося, ВПО потребують підтримки з боку приймаючих громад.
Зрозуміло, що Менська громада докладає всіх зусиль, аби вимушені переселенці отримали максимальну допомогу в різних сферах життєдіяльності, адаптації та інших потребах.
Водночас громаді треба шукати інноваційні рішення для вирішення нагальних соціальних, економічних, безпекових і гуманітарних проблем. Це інфраструктурні питання, складнощі з фінансуванням, питання забезпечення житлом, робочими місцями та кваліфікованими кадрами, доступ до освіти, медичного обслуговування, психологічної реабілітації, культурної та соціальної реінтеграції тощо.
Волонтери, місцеві мешканці, органи місцевого самоврядування Менської громади, громадські організації продовжують надавати підтримку ВПО для забезпечення базових потреб. Звісно, суттєво відчувається обмеженість місцевих гуманітарних ресурсів, завантаженість соціальної інфраструктури, збільшення витрат із місцевого бюджету, зростання конкуренції на ринку праці громади. Ці та інші обставини можуть ставати каталізаторами соціального напруження, відтак потребують постійного спостереження та реагування, роботи як у напрямі запобігання негативним тенденціям, так і напрацювань задля розвитку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Час діставати посадкову картоплю з льоху для прогріву»: жителі Чернігівщини готуються саджати городи
Тому на часі розроблення програм короткострокових і перспективних дій щодо інтеграції переселенців, а також вирішення проблем розвитку Менської територіальної громади, зокрема запобігання виникненню конфліктів, задоволення потреб усіх людей, включно з місцевими жителями.
До того ж, внутрішньо переміщених осіб у громаді підтримуватимуть незалежно від того, вирішили вони повернутися додому в осяжній перспективі чи залишаться жити в Менській громаді.
–
