Дерев’яні жорна використовувались у роки Голодомору у т.ч. і на Чернігівщині. Під час обшуків та вилучення продуктів харчування «активісти» розбивали кам’яні жорна, які слугували для перемелювання не лише зерна, а й сурогатів.
Через брак каміння на Поліссі швидко відновити їх було неможливо. Тому місцеві жителі придумали, як їх можна було замінити іншим матеріалом, якого на Поліссі було вдосталь – жорна виробляли з деревини та металу. У колоду забивали чавунні уламки- трикутники.
Завдяки жорнам в 1932-1933 роках українці рятувалися від голодної смерті, перемелюючи жолуді, каштани, кору дерев тощо. Перед подрібненням жолуді вимочували в воді, щоб вимити гіркі дубильні речовини, і тільки після того, як вони висихали, жолуді перетирали на жорнах.
В Менському краєзнавчому музеї експонуються дерев’яні жорна, які за роки Голодоморів врятували від голоду не одне життя.
Джерело: Менський краєзнавчий музей імені В.Ф. Покотила
