У Корюківському історичному музеї з’явився доволі оригінальний експонат – цукрова голова. Цукрова голова – це традиційний спосіб фасування цукру на продаж до початку 20 століття, поки не з’явився цукор у гранулах і кубиках. Вона також була ознакою продавця бакалії, бо її часто можна було побачити надворі або у вітрині магазину.
Форми, а тому і цукрові голови, значно різнилися за розміром: чим більша цукрова голова, тим нижчий клас цукру. Клас цукру визначав ціну, а голови продавалися на вагу, і виробник сплачував податки, виходячи з ваги проданого цукру.
Робітники Корюківського цукрового заводу на чолі з керуючим Миколою Симиренком. Зауважте, що біля хлопчика у нижньому ряду стоять дві маленькі цукрові голови
Цукор-сирець очищувався у процесі повторюваних стадій кип’ятіння і фільтрації. Коли, після останнього варіння, цукор вважали готовим для грануляції, його виливали у численні перевернуті конічні форми. Цукрові голови потім вистукували з форм, сотнями сушили одночасно у кімнаті-печі, а тоді загортали, як правило, у синій папір.
Експонат – цукрова голова виготовлена на Корюківському цукровому заводі
Джерело: Корюківський історичний музей
