За інформацією: Суспільне Чернігів.
Оксана Халимон. Суспільне Чернігів
Для того, щоб це зробити, Оксана подала заявку на грант.
"Коштів на відкриття піцерії у нас не було, бо обладнання піцерії досить дороговартісне. І тому я подала заявку на грант, який виграла. І завдяки цьому отримала обладнання для піцерії".
Тепер тут щодня печуть від 50 до 70 піц, — розповідає Оксана.
"Раніше ми їздили раз на місяць, а тепер можна хоч кожен день куштувати. Піца дуже смачна, є багато видів", — говорить місцева жителька Ольга Свистун.
Ольга Свистун. Суспільне Чернігів
Оксана за освітою бухгалтер, але вже 12 років працює в торгівлі. На початку повномасштабного вторгнення жінка мала лише один власний магазин і була найманою директоркою мережі. Каже, не виїжджала з Чернігова, а дистанційно продовжувала працювати.
"Це був досить складний такий період, бо деякі магазини на той час, де я була директором, перебували в окупації. Але ми пройшли цей шлях. Ми випрацювали таку схему: у мене був блокнот, в якому я записувала, де кожен магазин зберігає кошти. Коштів у магазинах на той час була значна сума, оскільки всі розпродались майже під нуль, скупили все".
Жінка каже, принципово залишається в Україні та допомагає розвивати місцевий бізнес.
"Я хочу жити на рідній землі. Хочу давати тут людям роботу, бо я розумію, що прийде перемога — це просто питання часу".
Працівниця піцерії готує піцу. Суспільне Чернігів
Наразі в команді Оксани — 53 працівники, серед них є переселенці та люди з інвалідністю.
"Кожного місяця ми сплачуємо близько 220 тисяч у місцевий та державний бюджет у вигляді податків".
Нещодавно Оксана відкрила піцерію ще й у Мені. Крім того, працює над новим грантом, аби такі піцерії були і в інших населених пунктах Чернігівщини.
" Це досить актуально, аби люди не їздили за смачною піцою в Чернігів, а куштували у себе вдома", — каже Оксана Халимон.
Читати ще
Читати ще «Шматочок Бахмута в Чернігові»: переселенка з Донеччини Ольга Люліна відкрила два заклади харчування