Твердження, що сільські люди далекі від культури і мистецтва, є хибним. Зокрема, село Стольне, що на Менщині, в цьому сенсі – особливе. Тут люди читають книжки, діє Стольненська філія №15 Менської публічної бібліотеки. А при ній уже багато років функціонує ляльковий драматичний театр.
«Ляльковий театр у нас є давно. Зазвичай набираю учнів із третього класу, які грають у театрі, поки зі школи не випустяться. У мене було багато груп із різними назвами, які вигадують самі діти. Це «Шість Білосніжок і один гном», «Перлинки», «Пеппі», а зараз «Цукерочка».
Звісно, аби стати учасником театрального гуртка, дитині бажано добре читати. Але якщо з читанням ще не склалося, а дитина дуже хоче, артистична, то тоді беру і намагаюся в читанні підтягнути. Ми ж не тільки читаємо, а вивчаємо всі вистави напам’ять.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Є все, але не вистачає України»: відомий чернігівський журналіст Сергій Гайдук – про життя в Аргентині
Спершу театр у нас був ляльковий, а потім дітям захотілося, щоб він був іще й драматичним. Бо тоді можемо ставити казки, у яких грають самі діти, без ляльок», – розповідає Валентина Оліфіренко, завідувачка Стольненської філії №15 Менської публічної бібліотеки.
Ставлять різні вистави, переважно казки.
Та на досягнутому зупинятися не збираються. На черговій репетиції ляльковий театр «Цукерочка» познайомився із пальчиковим театром і навчався управляти мініляльками. Кажуть, це було цікаве дійство.
Тож культурному розвитку села бути!
Фото – Валентина Оліфіренко
