У наш дуже складний час боротьби за Незалежність держави важливо не забувати про підростаюче покоління. Адже нинішні діти – це майбутні дорослі, які розбудовуватимуть і розвиватимуть Україну. А це під силу тільки розумним, освіченим і культурним людям із естетичним смаком.
У селі Савин, що в Козелецькій громаді, це дуже добре розуміють. Тим паче, що населений пункт великий, у ньому підростають діти, відповідно, є для кого старатися.
«Діти – це наші майбутні покоління. Вони мають бути освіченими. Тому було ухвалено рішення організовувати певні заходи, аби долучити дітей до культурних програм і розвивати їх. Аби наші діти росли розумними, творчими та вихованими людьми. Тож і докладаємо зусиль, щоб сільські діти теж мали доступ до якісної освіти. Бо в селах не всюди є інтернет, не в усіх батьків є можливість купувати гаджети, аби діти могли долучатися до якихось онлайн-занять. Тож усе, що ми робимо, – для майбутніх поколінь.
У нас на території є група підприємств і всі вони дбають про те, щоб у нашому селі був порядок», – у коментарі для ЧЕline зазначив місцевий підприємець Ігор Мусієнко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Ніжинському університеті відбувся вечір читання поезії
У селі в 2015 році закрили загальноосвітню школу, дитсадка немає, як і будинку культури. Тож виходить, що дітям, окрім вулиці та сидіння в гаджетах, нікуди себе подіти.
«Спершу для дітей наших співробітників та інших маленьких діток вирішили створити ігрову кімнату, де малюки могли б між собою спілкуватися та були б викладачі, які реалізовували б освітні, культурні програми та програми для розвитку. Це не дитсадок, заняття в дитячій кімнаті відбуваються у гуртковому форматі», – розповів Ігор Мусієнко.
Ігрова кімната існує з 2019 року, а облаштували її при старостаті, в одній із просторих кімнат, у якій попередньо зробили ремонт.
А цьогоріч була відремонтована ще одна кімната, в якій проводять гуртки для старших дітей, аби «забрати» їх із вулиці. Зрозуміло, що в період ворожого вторгнення на Чернігівщину жодна діяльність не велася. Відновили роботу з дітьми на початку квітня, після звільнення Чернігівщини. Вже навіть дитячий концерт відбувся.
«Спершу вирішили назвати «Студія естетичного і культурного виховання». Але ця назва не прижилася. Натомість відбулися ми як аматорська школа мистецтв. Аматорська, бо не фінансується з бюджету держави», – пояснює Василь Панченко, керівник гуртків музики, співів і художнього декламування.
Матеріальну частину аматорської школи мистецтв вдалося забезпечити силами спонсорів – закупили електронне фортепіано, гітари, сопілки та інші інструменти, а також усе потрібне для роботи. Свій внесок у розвиток закладу зробив і народний депутат України Борис Приходько. Передав сім планшетів, які вже використовують у навчальному процесі.
«Вони вже в ділі: з ними наші вихованці вчать ноти. Адже є додатки, за допомогою яких можна вивчити, де яка нота розташована на клавіатурі», – розповів Василь Панченко.
Він також пригадав, яким був старт проєкту.
«22 січня у наше село з концертом приїхала Ніжинська школа мистецтв. Я, до речі, сам закінчив Ніжинське училище культури.
Жителі села з дітьми прийшли на концерт, всі були в захваті і тут же позаписувалися на гуртки – співу, музики, декламування, хореографічний. І так справа розпочалася. Діти переважно ходять вчитися гри на гітарі, піаніно, є дівчина, яка займається на сопілці. Раз на тиждень проводимо загальний хор, де діти співають українські пісні – популярні, народні чи естрадні.
Поки ніяк не можемо дочекатися професіонального викладача хореографії, він мав бути, але через війну наразі ця справа застопорилася. То діти самі нині хореографією займаються. Старші дівчата взяли шефство над молодшими і тренуються. Між іншим, на концерт, який відбувся 27 серпня, діти самі підготували танок «Веснянка», – розказав керівник гуртків.
У сільській школі мистецтв практикують новаторський підхід. Зокрема, на першому занятті діти планували графік своїх гастролей.
«Потрібно, щоб діти спочатку уявили, де вони можуть виступати – Козелець, Чернігів, Європа і так далі. А потім, як затвердили цей графік, кажу: «Давайте працювати, аби задуми стали реальністю». Адже дітям спершу важливо знати дату концерту, а потім над чим працювати. Бо навчатися просто так – погана мотивація.
У нашій школі виходимо з того, що діти мають опанувати три основні напрямки – оволодіти словом, тобто вміти доносити свою думку так, щоб тебе зрозуміли. Також вони повинні навчитися володіти своїм голосом, тобто правильно й точно співати пісні. І третє – володіти музичним інструментом», – розказує Василь Панченко.
Хоч школа функціонує відносно недавно, гуртківці вже мають здобутки – на початку липня нинішнього року стали лауреатами Всеукраїнського відкритого конкурсу читців імені Т.Г. Шевченка, в якому пробували свої сили більше як 200 учасників з усієї України.
Нині, за словами Ігоря Мусієнка, найголовніше досягнення – що вдалося заохотити дітей до продуктивного проводження часу, а не до вештання на вулиці або годинного сидіння в телефоні.
В аматорській школі мистецтв також будують плани на майбутнє. Хочуть додати заняття з етики і естетики, зокрема виховання гарних манер. Є також думка ввести основну дисципліну – основи права, аби діти були обізнані зі своїми правами й обов’язками. Є також бажання відкрити творчу студію, в якій діти вчитимуться працювати з деревом.
Та це все наразі перспективи. Із реальних справ – діти готуються до Дня вчителя: записують творчі онлайн-привітання для своїх шкільних педагогів та готують програму до Нового року.
Спілкувалась Ірина Осташко
