Уряд визначив три вектори розвитку туризму і культури в регіонах

Уряд визначив три вектори розвитку туризму і культури в регіонах: центри культурних послуг, реставрація пам’яток культурної спадщини і туристичні магніти України
Регіональна політика у сферах культури та туризму новий адміністративно-територіальний устрій на рівні громад і районів – два ключових питання, які обговорювались на селекторній нараді за участі Міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова та Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка.
В онлайн-конференції взяли участь голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко, перший заступник голови ОДА Віталій Загайний, фахівці профільних департаментів облдержадміністрації.
Нині в Україні триває процес формування стратегічних цілей та пріоритетів на 2021-2027 роки. Стратегічне бачення і візія регіональної політики спрямовані на забезпечення сталого розвитку та розкриття внутрішнього потенціалу громад. Серед пріоритетів — забезпечення комфортного проживання і підвищення якості життя громадян. Культурна сфера в цих процесах є однією з ключових.

На сьогодні Уряд розробив проєкт нової державної стратегії на 2021-2027, де значну увагу приділено саме розвитку мережі культурних послуг, питанню їх фінансування, а також розвитку креативних індустрій в регіонах. Документ планують затвердити на черговому засіданні Кабміну.

В ході наради учасникам презентували нову стратегію. За словами Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, її реалізація дозволить охопити три пріоритетні напрямки – створення центрів культурних послуг, реставрація пам’яток культурної спадщини і туристичні магніти України.

Урядовці закликали голів ОДА до співпраці для успішної реалізації стратегії. Акцентували увагу на необхідності модернізації культурної інфраструктури. Результатом таких перетворень мають стати своєрідні публічні простори в громадах. Метою роботи таких центрів має бути не тільки фінансування споживання, а й можливості залучати населення до різних культурних практик і на цьому заробляти додаткові кошти для місцевих бюджетів.

— На території області поки що маємо один поліфункціональний заклад культури – у Кіптівській ОТГ. На його базі працюють будинок культури, публічна бібліотека, Центр надання адміністративних послуг, Центр надання соціальних послуг. Плануємо і далі розвивати таку ефективну модель закладів культури для задоволення потреб територіальних громад, в тому числі і молоді, — зазначив голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко.

Відродження та підтримка пам’яток культурної спадщини також є важливим напрямком. Окрім формування національної свідомості та ідентичності, ці об’єкти слугуватимуть потужними культурними атракціями, які б приваблювали туристичні потоки.

– Чернігівщина має надзвичайно велику кількість пам’яток культурної спадщини, — каже Андрій Прокопенко. – На рівні області затверджено Програму реставрації пам’яток архітектури національного значення на 2020-2022 роки. Туди увійшли — 7 пам’яток архітектури національного значення – Новгород-Сіверська тріумфальна брама, Георгіївська церква у Седневі, Іванівська церква в Ніжині, Палац з двома флігелями у селищі Качанівка, головний будинок, кам’яниця та Флігель у садибі «Покорщина» у Козельці. На реставрацію цих об’єктів програмою передбачено виділити 30 мільйонів гривень.

Один з пріоритетних напрямків регіональної політики у сфері культури Чернігівщини — розвиток туристичних магнітів. На сьогодні їх п’ять — Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Парк природи «Беремицьке» у Міжрічинському регіональному ландшафтному парку; Національний історико-культурний заповідник «Качанівка»; Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім». По кожному підготовлено інформацію про необхідні покращення та доопрацювання на короткострокову та довготривалу перспективу.

На основі визначених туристичних магнітів регіону розроблені туристичні маршрути на вікенд (два дні), 5 днів та 10 днів.

– Розвинена інфраструктура навколо пам’яток – це потужний стимул для приваблення туристів. Водночас, щоб досягти мети потрібно працювати над залученням додаткового фінансування, формувати пропозиції, дбати про безпечне комфортне середовище. В результаті це принесе громадам дивіденди у вигляді нових робочих місць, надходжень до бюджетів тощо, – зауважив Андрій Прокопенко.

Зазначимо, що в Україні існує мережа з понад 34 тисяч культурних закладів (музеї, бібліотеки, тощо), з них чверть знаходяться в населених пунктах, де проживає менше ніж 250 жителів. Менш як 40% цих закладів знаходиться в хорошому стані.

В Україні зареєстровано 130 тисяч історично-культурних пам’яток, з них 7% внесені до Державного реєстру пам’яток України.

Ключовим проєктом наступного року буде модернізація культурної інфраструктури. Результатом таких перетворень будуть нові комфортні публічні простори в громадах.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

Источник: format.cn.ua