За інформацією: Суспільне Чернігів.
Полонений українець Олег Мижгородський на суді в Росії. Ірина Киричанська
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону через причетність до "Азову" засудив полоненого українського військового, уродженця Городні на Чернігівщині Олега Мижгородського до 17 років позбавлення волі. Він планує оскаржити вирок.
Про це повідомило російське видання "Медіазона".
Загалом реальні терміни отримали 12 людей, ще 11 фігурантів справи засудили до заочних термінів.
Обвинувачення базується на тому, що рішенням Верховного Суду РФ "Азов" визнаний терористичною організацією 2 серпня 2022 року на вимогу Генеральної прокуратури РФ.
Українців звинувачують за трьома статтями Кримінального кодексу РФ (всіх за двома, а декого і за третьою):
- насильницьке захоплення влади (ч. 4 ст. 35, ст. 278 КК РФ),
- організація діяльності терористичної організації (ч. 1 ст. 205.5 КК РФ),
- проходження навчання для терористичної діяльності (ст. 205.3 КК РФ).
Олега Мижгородського російські військові заарештували навесні 2022 року у Маріуполі. Його сестра Ірина Киричанська понад рік не знала нічого про долю старшого брата Олега, який зник під час облоги Маріуполя, 31 березня 2022 року.
Чоловік виріс у Городні, довгий час жив у Чернігові, а у 2016 році переїхав до Маріуполя. Повномасштабне вторгнення зустрів там. З оточеного міста виїхати не зміг і місяць ховався із сім’єю у підвалі. Наприкінці березня, за ним прийшли військовослужбовці самоназваної "ДНР".
Ірина говорить: його "здали", йшли ціленаправлено в той дім, де були вони. Жінка додає, що чоловіка російська влада називає військовим полку "Азов". Проте, на час повномасштабного вторгнення Олег не був на військовій службі.
Що відомо про цей груповий суд у Росії та чи законно це з точки зору міжнародного права
Груповий суд над двома десятками полоненими, яких узяли у полон під час оборони Маріуполя, розпочався у червні 2023 року. Тоді йшлося про 22 обвинувачуваних: з 24 людей, яким були висунуті звинувачення, двох обміняли на російських військовополонених. З решти 22 обвинувачених, які постали перед судом, вісім були жінки, які працювали в батальйоні "Азов": це були кухарки та кладовщиця, яких звільнили з полону у вересні 2024 року.
Як йдеться у матеріалі Харківської правозахисної групи, на лаві підсудних є кілька цивільних чоловіків. Хтось із них колись служив у Нацгвардії України, хтось узагалі не був військовим.
У ХПГ додавали, що загалом усі ці люди, на думку російських “слідчих”, є “учасниками терористичної організації”: такою Росія визнала “Азов” у серпні 2022 року, тобто через кілька місяців після затримання усіх “підсудних”.
"Виходить, що українців “ретроспективно” звинувачують у тероризмі (спочатку людей затримали, а потім визнали “Азов” терористичною організацією), хоча навіть в Росії відповідальність, що має зворотну силу, у кримінальному та адміністративному праві заборонена. До того ж стаття 65 Женевської конвенції про захист цивільного населення наголошує: “Видані державою-окупантом постанови, які передбачають кримінальну відповідальність, набувають чинності тільки після того, як вони будуть опубліковані й доведені до відома населення його мовою. Дія цих обов’язкових ухвал не повинна мати зворотної сили”, — зазначили правозахисники ХПГ.
Також акцентували: військових судять лише за те, що вони виконували свій обов’язок. "Судити військових можна, але за реальні воєнні злочини. Україна теж час від часу судить російських військовослужбовців за конкретними звинуваченнями: сексуальне насильство, катування, розстріл цивільних тощо. Але судити вояків за те, що вони "стріляли в ворога", захищаючи свою країну, не дозволяє Міжнародне гуманітарне право", — пояснювали у правозахисній організації.
Підстав для суду над цивільними у ХПГ не бачили. Там наголошували: "за Женевською конвенцією про захист цивільного населення, некомбатанта не можна брати в полон або карати за правопорушення, якого він не вчиняв особисто: “Колективні покарання, так само як і будь-які залякування чи терор, забороняються”.
У серпні 2024 року стало відомо, що Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону в Росії на засіданні отримав від прокуратури запити для 23 військовополонених України. Для них просять від 16 до 24 років позбавлення волі.
У цій групі полонених був і Олександр Іщенко, який помер у російській тюрмі.
Читати ще
Читати ще
Впізнала брата на лаві підсудних: уродженця Городні судять в Росії через причетність до «Азову»
