Спорт – це майбутнє, здоров’я та міцний характер молоді, яка надалі розбудовуватиме незалежну та сильну Україну. Зокрема, на Чернігівщині в Коропській громаді спортивне питання займає чільне місце, тому й результати тут демонструють високі.
Особливо коропчани пишаються своїм зірковим земляком Олександром Погорілком. А віднедавна приводів для гордості ще побільшало – Олександр Погорілко встановив рекорд України з бігу на 400 м – 44,94 і виконав прямий олімпійський норматив на Ігри в Парижі.
«Зараз він тренується на острові Кюрасао, Карибське море.
Скинув відео, на якому світова рекордсменка Фемке Бол (Нідерланди) передає привіт українською – наші навчили. Розповів про тренування. Повідомив, що сьогодні (тобто вчора) старт.
А зранку, пролупивши очі, я глянув у телеграм – чи не бомбили нас?
А там – повідомлення від Саші!
Він переміг у місцевих змаганнях із неймовірним результатом – 44,94!
Тисячі тренерів за всю історію України тренували спринтерів. Десятки тисяч бігунів мріяли розміняти 45 секунд у бігу на 400м.
Та це за 100 років вдалося одній видатній людині – Олександру Погорілку!» – зазначив Володимир Лучко, начальник відділу сім’ї, молоді та спорту Коропської селищної ради.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: День послідовників Фрейда та Юнга: у чернігівських психологів – професійне свято
Володимир Лучко дуже щасливий, що був першим тренером Олександра. А тепер у нього видатний наставник – Олег Білодід!
Пан Володимир розповів, що Олександр – родом із маленького села Сохачі. Мати Олександра переїхала до Коропа та працювала медсестрою. Відповідно, дітей забрала з собою. Сашко займався різними видами спорту, був тихим і скромним, спершу особливо нічим не вирізнявся.
«Традиційно восени, на початку жовтня, вже багато років у нас відбувається спартакіада для школярів і відкривають її змаганнями з легкої атлетики. Починаються вони о 10:30. А о 9-й ранку я приходжу на стадіон завчасно – триває підготовка до змагань. Дітей о такій порі ще нема, але одного разу я побачив, що на трибуні сидить Сашко Погорілко, тихий і скромний хлопчик. Я запитав, чому він прийшов так рано. Він відповів, що бігтиме. Але я як бігуна його не знав, тому здивувався, думав, що він не зможе. Але він зауважив, що йому вчитель фізкультури Віктор Панченко сказав, що треба бігти за школу. Треба, то треба. Але сам собі подумав: от хлопець ще зганьбиться. Для чого його ставити на забіг, якщо він не може нічого? А він пробіг і посів третє місце. І після того я його запросив до спортивної школи. Я працюю в громаді на півставки тренером із легкої атлетики у спортивній школі», – пригадав Володимир Лучко.
Так Сашко і почав тренуватися. Був дуже наполегливим, занять не пропускав, йому дуже подобалося. І результат у хлопця ріс, як на дріжджах.
«У талановитих людей, коли вони починають тренуватися, дуже швидко прогресує результат. І вже до весни він став одним із кращих бігунів Чернігівщини. А коли він закінчив школу, я його віддав у Суми – підвищувати свою майстерність. Там дуже хороша база і найкращий манеж в Україні. Тож у Сумах він продовжив тренуватися. Став чемпіоном України серед юніорів, тоді серед молоді, далі – чемпіоном України серед дорослих. Він – учасник Олімпійських ігор у Токіо, учасник Європейських ігор. І його результат у забігу на 400 метрів певний час був третім за всю історію українського спорту. 45,31 – це дуже-дуже високий результат», – пояснив пан Володимир.
Нині ж Олександру вдалося суттєво покращити свій результат!
Але попри успіхи і зірковість, хлопець залишився скоромним, людяним, приїжджає до Коропа, з усіма спілкується, рідній спортивній школі подарував шиповки, які йому дали в Японії, весь час цікавиться, як справи у земляків.
–
Ірина Осташко
Фото – Володимир Лучко
