За інформацією: Суспільне Чернігів.
Військові ЗСУ, з якими попрощалися на Чернігівщині 16 квітня 2025 року. Носівська міська рада/Ніжинська міська рада/Менська міська рада
На Чернігівщині 16 квітня в останню путь чотирьох військових ЗСУ — Володимира Пономаренка, Ігоря Хоменка, Андрія Макишу та Олександра Гриценка.
Про це Суспільному повідомили в Носівській, Ніжинській та Менській міських радах.
Володимир Пономаренко народився 30 листопада 1974 року в селі Данине Носівської громади Ніжинського району. Там закінчив сільську школу, влаштувався на роботу в агропідприємство. Згодом вже разом з дружиною Наталією та двома синами, родина переїхала до Сулака. Тут в подружжя народилося ще двоє синів. Володимир працював в охоронній фірмі.
Загиблий військовий ЗСУ Володимир Пономаренко. Носівська міська рада
З початком повномасштабного вторгнення старший син Володимира Олексій долучився до лав ЗСУ. У 2023 повістку отримав і батько. Втім, після лікарської комісії, його повернули. Далися взнаки отримані травми внаслідок дорожньо-транспортної пригоди кілька років до того. Проте у травні 2024 він знову був мобілізований. За кілька місяців, у серпні, приїхав у відпустку. Так збіглося, що й син в цей час був вдома. Вже 25 серпня Олексій мав їхати у частину, а з 31 серпня – він вважається зниклим безвісти.
"Володимир дуже переживав, понад усе хотів знайти будь-яку інформацію про сина. Втім, відпустка закінчилася і в нього, мав повертатися до побратимів. За кілька тижнів після повернення до частини, Володимир також зник безвісти — не повернувся із завдання. 13 жовтня 2024 року дружина його почула востаннє", — пишуть на сайті міськради.
Володимира Пономаренка ідентифікували за допомогою ДНК-експертизи після обміну тілами.
Як з'ясувалося, він загинув 14 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Михайлівка, на Донеччині.
Поховали воїна у селі Сулак.
Ігор Хоменко народився 19 лютого 1972 року у Ніжині. Тут він виріс. Навчався в місцевій школі №5, потім у технікумі механізації. Потім відслужив в армії в Ніжинському полку зв'язку. Останнім часом працював у Ніжині на комунальному підприємстві "ВУКГ" наглядачем кладовища.
Загиблий військовий ЗСУ Ігор Хоменко. Ніжинська міська рада
У листопаді 2023 року мобілізували. Був сапером у роті розмінування.
Загинув Ігор Хоменко 16 серпня 2024 року на Курщині.
Ідентифікували бійця за допомогою ДНК-експертизи після обміну тілами.
Поховали воїна у Ніжині.
Андрій Макиша народився 26 серпня 1974 року у селі Величківка Менської громади. Закінчив Величківську школу, вступив до Борзнянського технікуму, де опанував спеціальність "тракторист-машиніст". Після закінчення працював у колгоспі трактористом.
Загиблий військовий ЗСУ Андрій Макиша. Менська міська рада
Далі працював у ТОВ "Менський сир"' та у місцевих сільгосппідприємствах.
Загинув Андрій Макиша 8 квітня 2025 року.
Поховали бійця у рідному селі.
Олександр Гриценко народився 31 травня 1981 року у селі Волосківці Менської громади. Навчався у Волосківській школі, а повну загальну середню освіту здобув у Дягівській школі. Працював слюсарем на Березнянській птахофабриці, займався ремонтом побутової техніки.
Загиблий військовий ЗСУ Олександр Гриценко. Менська міська рада
Власної сім’ї не мав, жив разом із матір’ю, сестрою та племінниками.
13 грудня 2023 року його мобілізували до лав Збройних сил України. Служив у званні солдата гранатометником.
Під час виконання першого бойового завдання у районі населеного пункту в Бахмутському районі Донецької області Олександр Гриценко зник безвісти. Згодом, після обміну тілами, було офіційно підтверджено його загибель 6 березня 2024 року.
Поховали воїна у селі Волосківці.
Читати ще
Читати ще
На Чернігівщині поховали військових ЗСУ Олега Жолоба, Олександра Рубана, Володимира Жеребцова та Олександра Щербака
