Неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником. За такою статтею поліція розслідує кримінальне провадження за фактом смерті в Бобровиці 74-річної жінки. Її 4 листопада госпіталізували до місцевої райлікарні з підозрою на коронавірус. За тиждень виписали, коли жінка хворіла на пневмонію. За день, після повторної госпіталізації вона померла. Максимальна санкція цієї статті передбачає покарання і вигляді позбавлення волі на строк до двох років.
Про це повідомляє Суспільне Чернігів.
Провадження відкрили після звернення Чернігівської облдержадміністрації до поліції. Голова ОДА Анна Коваленко ініціювала службову перевірку Бобровицької райлікарні після виходу цього сюжету на телеканалі NewsOne.
Померлу звали Катерина Іванівна. Родичів у Бобровиці вона не мала. Після того, як її виписали, не могла дістатися додому самотужки. Катерину Іванівну лихоманило, розповіла Марія, одна із двох жительок Бобровиці, які опікувалися жінкою.
Вдома стан жінки погіршився. 11 листопада до неї приїхала швидка, її знову госпіталізували. 12 листопада жінка померла. Сьогодні, 19 листопада, в Бобровицькій райлікарні побував начальник управління охорони здоров’я ОДА Петро Гармаш
«Ми виявили недоліки у веденні медичної документації. Є факт недооцінки важкості стану пацієнта, тому по даному випадку і буде проводитись розслідування саме клініко-експертної комісії», – звітував Петро Гармаш.
Пацієнтку виписали, бо сама просилася додому, розповів головний лікар Костянтин П’ятковський.
«Мені доповідали, що хвора не тяжка. Згідно з наказом, ми повинні класти середньої тяжкості і тяжких хворих. Хвора постійно просилася додому, постійно брала пальто і йшла на вихід. Дівчата декілька разів зупиняли, заводили назад у лікарню. Якщо проситься додому хвора, то ми не можемо її утримувати», – сказав Костянтин П’ятковський.
На питання, чи можна виписувати людину за її бажанням, якщо показники здоров’я цього не дозволяють і можливо вона не здатна в цьому стані приймати такі рішення Петро Гармаш відповів так:
«Треба спілкуватися, як з пацієнтом, так і з родичами. Я думаю, якби лікарі, скажімо так, спілкувалися активно з родичами, такого факту не було б».
