За інформацією: Суспільне Чернігів.

Наталія Гарасименко. Суспільне Чернігів
Чому забрали з дому Андрія Гарасименка та куди його повезли, росіяни не пояснили. Наталія каже:
"Наступного дня ми з моєю кумою Вікторією поїхали до Вишневого, бо там же вони базувалися. Там база була. Ми гукали, запитували, хотіли зустрітися з їхнім головним, наскільки мені там казали його позивний — Закон".

Військовий РФ із позивним «Закон» у березні 2022 року на Чернігівщині. Скрин з відео очевидців
Перша звістка з полону була через два роки
Понад рік жінка не знала, що з її чоловіком, пошуки не давали результату. Перша звістка про Андрія надійшла від звільненого полоненого, який повернувся до України. Цей момент Наталія Гарасименко згадує так:
"Він сказав, що бачив мого чоловіка. Що перебував з ним у Курську, де Андрій і перебуває, у полоні".
Наталія почала писати листи до Росії, звертатися до міжнародних організацій.
"За ці три з половиною роки, раз на місяць за можливості або раз на квартал, ми відправляли до всіх цих структур запити й листи", — каже жінка.
Через два роки пошуків жінка отримала лист із Мордовії.
"Подзвонив чоловік, сказав: «Я з Червоного хреста. Вам надійшов лист від вашого чоловіка». Коли читаєш цього листа, ти бачиш почерк рідної людини…"
Потім були ще півтора року без жодної звістки від чоловіка, згадує Наталія.
Обміняли!
2 жовтня 2025 року Наталії Гарасименко подзвонила старша донька. Це був день обміну полоненими. Дівчина сказала, що батька повернули.
"Я одразу поїхала", — каже Наталія.

Люди зустрічають звільнених з російського полону українців, 2 жовтня 2025 року. Суспільне Чернігів
Повідомлення від Координаційного центру про те, що її чоловік їде додому, жінка досі зберігає у телефоні. Після повернення Андрія відправили на реабілітацію, де він перебуває й досі. Щовихідних дружина збирає домашні смаколики та везе до чоловіка.
"Потрошку, помаленьку людина повертається до життя тут".
Думав, що родина досі перебуває в російській окупації
Телефоном Андрій Гарасименко розповів журналістам Суспільного, як перший рік у полоні думав, що його родина досі перебуває в російській окупації.
"Я був у замкнутому інформаційному просторі. Це дуже пригнічує. Тут я, так би мовити, відновився".

Андрій Гарасименко. Фото з сімейного архіву сім’ї Гарасименко
Андрій — колишній прикордонник, брав участь у бойових діях на Донеччині та Луганщині. Каже: на допитах росіяни хотіли дізнатися, чи воював він у зоні АТО.
"Я — колишній військовослужбовець. І ще й сусіди допомогли.
На запитання журналістки "Ви думаєте, Вас здали?", Андрій відповів:
"Тому що було таке запитання пряме: «А як ти із сусідами?»".
21 цивільний полонений із Чернігівщини ще не повернувся додому
За словами чоловіка, росіяни спочатку відвезли його до катівні у селі Вишневе, де він перебував два дні.
За три з половиною роки Андрій Гарасименко пройшов Глушково, Курськ і Тулу. У результаті опинився у Мордовії.
"Нас відвезли до Росії, 18 людей. А було людей 25, може: кого вбили, кого відпустили".
Зараз Андрій Гарасименко лікується та відновлює вкрадені російськими військовими документи.
Прокурор обласної прокуратури Кирило Пугачов каже:
"Від початку повномасштабного вторгнення росіяни незаконно ув'язнили на Чернігівщині 527 цивільних, 369 з них перебували у підвалі школи в селі Ягідне. Станом на жовтень 2025 року, 21 людина ще не повернулася додому. За попередніми данними, 14 із них можуть перебувати на тимчасово окупованих територіях України або в РФ".

Кирило Пугачов. Суспільне Чернігів
Читати ще

Читати ще
З російського полону повернулися військовий і цивільний з Ріпкинської громади: Андрій Остапенко та Андрій Гарасименко










