39-річний стрілець, помічник кулеметника Сергій Бородавко із Парафіївки загинув 26 лютого під Бахмутом. За два місяці до того, 21 грудня, на Донбасі поліг його вітчим, 51-річний Сергій Курбаль.
Про це пише «Трудова слава».
Сергій Бородавко та його вітчим Сергій Курбаль поховані у Парафіївці неподалік один від одного. За два місяці Лідія Курбаль втратила на війні сина і онука. Жінка розповідає, її син Сергій Курбаль одружився з Наталією, яка вже мала двох дітей – старшого Сергія Бородавко та меншу Жанну. Згодом у подружжя народилося ще четверо дітей, старших чоловік пізніше усиновив.
«Мої хлопці так надіялися, що повернуться додому після перемоги. Хоч і жили порізно, але завжди спілкувалися. Як син приїжджав додому останнього разу… Я чекала тільки його, а вони у хату заходять разом: мій син і Серьожа Бородавко, мій внук. Серьожа Бородавко відпросився із служби на декілька днів, щоб зустрітися із батьком. А як зустрілися, так обіймалися, так плакали. Довго розмовляли. А тепер немає ні одного, ні другого», — розповідає Лідія Курбаль.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Батько з останніх сил перетягнув пораненого сина в окоп, але окупанти їх накрили гранатами»: на війні загинула родина з Чернігова
Сергій Бородавко народився 11 жовтня 1983 року. Закінчив 9 класів у Парафіївській загально-освітній школі. Після цього одразу пішов працювати у місцеве сільгосппідприємство «АГРО-ВАМ», на ферму. Робив на різних роботах, а потім став, як і його вітчим, дояром.
13 березня 2015 року Сергія мобілізували в АТО. Служив у 95 бригаді, воював у Донецькій та Луганській областях. Під час бойових дій отримав декілька контузій, після чого перестав чути лівим вухом – про це не говорив, щоб не комісували. Демобілізувався 8 квітня 2016 року.
Вдруге мобілізували з Іржавця, де він жив із цивільною дружиною Галиною Самойленко, працював у СТОВ «Іржавецьке». Із Галиною Сергій прожив сім з половиною років. Торік зробив пропозицію, вислав гроші на обручки. Пара хотіла розписатися у колі військових, щоб вінчання провів військовий капелан. Навіть дату запланували, але через хворобу Галини одруження відклалося.
До лав оборонців чоловік знову став 24 березня 2022 року. Сергій хотів потрапити у свою 95-ту бригаду, але призвали до Національної гвардії. Ніс службу на блокпостах під Черніговом. Воїн мав бойовий та водійський досвід, міг керувати навіть танком, після АТО, зі слів дружини, щороку їздив на навчальні збори спецназівців.
Цьогоріч у лютому Сергія Бородавка з іншими нацгвардійцями перекинули під Бахмут. Там він пробув близько двох тижнів. 26 лютого військовий потрапив під ворожий мінометний обстріл і загинув від несумісних з життям поранень.
4 березня Парафіївська громада попрощалася з військовим Сергієм Бородавко.
Нещодавно на могилу до нього приїздили вісім побратимів-нацгвардійців, з якими служив від початку війни. Про загибель Сергія чоловіки пізно дізналися, тому приїхали вшанувати пам’ять товариша і попрощатися.
«Його так несподівано серед ночі забрали, що ми й попрощатися не встигли. Він був дуже хорошим товаришем і військовим», зазначив командир.
–
