За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Суспільне Чернігів
Заготівля дров в умовах війни: чи зріс попит на цей вид палива? Наскільки постраждали ліси навколо Чернігова під час активних бойових дій? І як доглядають за лісом під час дії заборони на відвідування лісів? Про це в ефірі Українського Радіо "Чернігівська хвиля" розповів головний лісничий ДП "Чернігівський лісгосп" Денис Землянко.
Далі – з його слів.
Війна внесла важкі корективи в роботу лісівників. В той час, коли на Чернігівщині були активні бойові дії, підприємство не працювало. Після виходу російських військ з Чернігівщини ми відновили свою роботу і активно працюємо над забезпеченням, зокрема, населенням дровами, над заготівлею продукції для її реалізації, щоби можна було виготовити з неї якісь вироби, пило продукцію, оскільки це зараз дуже актуально: багато руйнувань, пошкоджених будівель.
Територія лісгоспу зараз налічує більше 102 тисяч гектарів – це найбільший лісгосп Чернігівщини. Навколо Любеча, Березни, Остра, Козельця, до Київського моря – це ліси Чернігівського лісгоспу. Це 17 лісництв.
Наскільки ліси забруднені?
Ліси постраждали під час бойових дій. Орієнтовно близько 15 тисяч гектарів була найзабрудненіша площа. В основному ліси навколо Чернігова були потенційно небезпечні для відвідування. Зараз за допомоги ДСНС України проводиться розмінування цих територій, також нам допомагають інші організації, гуманітарне розмінування, також лекції проводять для наших працівників щодо виявлення і поводження з вибухонебезпечними предметами. Зараз ця цифра потихеньку зменшується, але все одно, та заборона на відвідування лісів, яка діє, розпорядження керівника ОВА, вона не є безпідставною – дійсно, в лісі зараз знаходитись небезпечно.
Лісівники продовжують працювати, бо ліс для лісівників – це місце роботи. Але ми не відправляємо своїх людей і самі не ходимо до тих місць, де знаємо, що там може бути щось небезпечне: тільки після розмінування, тільки після проходження у тих місцях працівників ДСНС ми можемо запустити туди своїх працівників, техніку для проведення тих чи інших робіт.
Про пошкоджені дерева
Зараз важко говорити в якихось цифрах, ми досі проводимо обстеження, бо поки не обстежена територія працівниками ДСНС. Ми, як лісівники, не можемо пройти і подивитись окомірно. Бо для того, щоби оцінити масштаби і збитки, треба пройти і подивитись саме візуально. Але там, де ми вже бачимо, призначаються спеціальні заходи. Наразі це вибірково санітарні рубки. Тобто суцільних санітарних рубок, площею більше 0,1 гектара ми не рубаємо після обстрілів. Обстеження триває.
Дерево, яке пошкоджено внаслідок попадання в нього уламків або згорілої техніки біля цього масиву, втрачає свої якості, воно вже є загиблим деревом. Тому для того, щоби його прибрати, призначаються такі заходи.
Внаслідок попадання авіаційних бомб, там в радіусі 30-50 сотих гектару, є масиви без вершин, дуже посічені, взагалі зламані. А там, де велись менш активні бойові дії, або, можливо, зі стрілецької зброї, там ситуація дещо краща.
Як забезпечуєте попит на дрова?
Проблему вирішуємо за рахунок цих же санітарних рубок, але не тільки саме з пошкоджених бойовими діями територій. У нас є частина лісів, на яких не відбувалися бойові дії, там призначені санітарні рубки, у зв’язку з тим, що вони ушкоджені шкідниками, хворобами і таке інше. Тому забезпечуємо з тих місць. Також є заплановані рубки догляду за лісом, де також прибираються хворі, дерева, що відстають в рості – це все заплановані заходи, за рахунок яких ми можемо забезпечити ту потребу, яка є зараз.
Скільки коштують дрова?
Ціна на дрова дещо зросла, оскільки зросли й ціни на паливно-мастильні матеріали. Але це все одно найдоступніший з видів палива на Чернігівщині, каже Денис Землянко.
Дрова твердої породи (дуб, береза, акація) безпосередньо в лісі на ділянці коштують 552 гривні за метр кубічний. Якщо говоримо про сосну та вільху, то це 402 гривні. І третя група (осика, ялина, тополя) – 252 гривні.
Про право на заготівлю дров
Заготівля дров та взагалі лісопродукції – це виключне право лісокористувачів. Оскільки ці роботи в першу чергу пов’язані з підвищеною небезпекою, і для заготівлі потрібен спеціальний дозвіл – лісорубний квиток. Людина "з вулиці" не може прийти до лісу і заготовити для себе навіть той же сушняк (повалений ліс сухостійний, який лежить). Оскільки це все одно вважається спеціальним використанням і оформлюється відповідним лісорубним квитком.
Ми проводимо заготівлю цієї деревини, вона складається у так званий верхній склад безпосередньо на ділянці, де ці дерева росли. Дерева діляться на частини, дрова складаються у певні стоси (довжина дров 1,9-2 метри), звідки людина сама їх вивозить.
Проїзд до цієї ділянки забезпечується лісівниками, тобто людина сама не може поїхати – вона їде з представником лісництва. Як правило, це майстер лісу, який показує і розказує, що є такі-то дрова, така-то їхня вартість. Всі норми безпеки дотримуються.
