За інформацією: Суспільне Чернігів.
Олесій Кінебас. Суспільне Чернігів
Кінебас основними недоліками цього закону — неадекватність покарання та суспільна небезпечність.
"Всі поговорили про зберігання дров, але всі забули про те, що там є ще одна стаття №246, я так розумію, що без позначки 1. Там є така цікава норма — незаконне вирубування дерев чи чагарників, а також пошкодження або усунення в будь-який спосіб дерев чи чагарників, якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану. Покарання від семи до десяти років. Що таке тяжкі наслідки, щоб люди розуміли? Це 60 і більше неоподаткованих мінімумів (1 020 гривень та більше, — ред.). Якщо якась людина в селі піде і спиляє там 10-20 дерев, у нього буде покарання від семи до десяти років. Для порівняння, умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, вбивство через необережність — від п'яти років позбавлення волі до трьох. Найбільш цікаво, наприклад, підкуп виборців від п'яти до семи років. Тобто менше покарання, аніж за виробку 10-20 дерев".
Журналіст Віталій Назаренко вбачає у "законі про дрова" таку невідповідність:
"Я не правник, але наскільки я бачу, там взагалі закон не містить перехідних положень. Тобто відповідальність настає вже за фактом наявності тих самих дров. Це, відповідно, суперечить 58-й статті Конституції України, яка говорить, що закон зворотної сили не має. Те, що там коментує Данило Гетьманцев (голова податкового комітету ВР, один з авторів закону, — ред.), що він не читав і не знає за що він голосував, говорить про те, що в нас існує дві України. Одна — Україна реальна, яка сьогодні стікає кров'ю, яка на силу виживає, інша — яка сидить десь у своєму світі й ухвалює відповідні закони".
Журналіст Віталій Назаренко. Суспільне Чернігів
"Він («закон про дрова», — ред.), скоріш за все буде переосмислений, перероблений, і я сподіваюся, що в будь-якому випадку потрібно це питання рухати. Але не лише внесенням змін до Кримінального кодексу чи до Адміністративного. Це питання комплексне. Потрібен електронний облік деревини й електронні аукціони. Це 90% справи. 10% справи – це контролювати те, що не пройшло по електронному обліку, відповідно ці «чорні» чи «сірі» пилорами, і з ними потрібно працювати", — сказав Корюківський міський голова Ратан Ахмедов.
Адвокат Олексій Кінебас додав щодо електронної системи обліку деревини наступне:
"Велика кількість земель, особливо північ Чернігівської області – це землі сільськогосподарського призначення, але вони там не використовувалися 10-20, а може і більше років, і там вже повноцінний ліс. І от виникає питання, якщо ця земля може бути в приватній власності, отримані два гектари: чи може бути в комунальній власності, в оренді якогось підприємства. Той, хто хоче використати цю земельну ділянку, привести її у відповідність. Тобто зробити знову ріллю. Для цього треба спиляти ліс. І цей ліс це не завжди дрова. Це може бути доволі товарна, ділова деревина, але для цього, навіть, немає теоретичного механізму".
Також він додав, що заліснену землю беруть в оренду для сільськогосподарського призначення, і за неї не пропонують багато грошей на аукціоні.
"Тому її беруть в оренду, пиляють ліс, вивозять його і залишають одні пні. І все. Щоб ці пні розкорчувати, це доволі великі кошти. І розривають договір оренди, бо якась юридична особа, на якій ця оренда оформлена. Вона зникає безслідно. І це слід було врегулювати. І намагання, що хотіли зробити народні депутати, намір то добрий, але трошки, це треба було зробити не так".
Що можуть зробити громади, аби забезпечувати людей дровами
Кіптівський сільський голова Володимир Кучма розповів, наразі їх громада намагається повернути у свою власність так звані "колгоспні ліси".
"Вони стали агролісгоспами, потім у них з'явився власник. І це стало комунальне підприємство обласної ради, все нібито законно, але чи до кінця? Ми сьогодні і намагаємося розібратися з тим: чи правильним було свого часу процес передачі лісів з так званих колгоспних лісів до обласної ради, до агролігоспів. Якщо б ми на сьогодні мали ці агролісгоспи, я думаю, що продукція була б дешевшою. Вони були б ближчі до людей".
Володимир Кучма додав, що вже є розпорядження начальника Чернігівської ОВА про те, що можна дозволити людям самозаготівлю дров на тих ділянках, де проводилася вирубка лісу.
"Ми знаємо, що там забирається тільки ділова деревина, а ось це товсте гілля, вершняки, все залишається. Чому б його не віддати людям? І це правильно, і це було б в законний спосіб".
Натомість Корюківський міський голова Ратан Ахмедов сказав:
"Що стосується цієї постанови, що дозволяє порубкові рештки збирати, то вона, знову ж таки, не корелюється з іншими заборонами. У нас є заборона на відвідування лісів і паралельно дозволено збирати порубкові рештки. В постанові Кабінету міністрів написано — без використання бензо-електропил. Теж незрозуміла для мене позиція. Ці гілля потрібно відділяти від тоненьких, щоб потім можна було їх транспортувати".
Ратан Ахмедов. Суспільне Чернігів
Щодо легального забезпечення дровами жителів Корюківщини, Ратан уточнив:
"На сьогодні спосіб є один, ці дрова потрібно купувати. Лісогосподарські підприємства забезпечують і доставку, і фізичні особи-підприємці порубати можуть. Наш територіальний центр так само одиноким громадянам надає послуги такі послуги. Зараз є лісогосподарські підприємства, лісокористувачі, які безпосередньо можуть продати легальну деревину. Багато ФОПів розчищають, розкорчовують заліснені землі, паї. Так, вони продають ці дрова, які, по суті, самосійні чи необліковані ліси. Ми намагаємось такі ліси не розкорчувати, не дати їх зрізати. Ми намагаємося їх оформити. У нас працюють міжнародні організації, які людям допомагають грішми, є державна субсидія. Також є обрізний матеріал з наших заводів, які розпилюють ліс".
Що стосується ситуації з лісом, то на сьогодні Корюківська громада має понад 5,5 тисяч гектар лісів, сказав Ахмедов. З його слів, це ліси, які були необліковані з ліквідованих колгоспів, а також самосійні ліси.
"Ми передаємо їх лісокористувачам, щоб у лісах був захист, нагляд, і щоб завтра лісу було більше, ніж сьогодні. Тому що є розорюваність території, ми якраз таким чином зберігаємо той ліс, який вже сформувався. Також ми мали в планах посадити новий ліс, близько 200 гектарів. Для цього є спеціальні кошти в бюджеті, називається екологічний фонд. Але знову ж Верховна рада заборонила нам витрачати кошти екологічного фонду. Вони просто зараз накопичуються на казначейських рахунках і не використовуються фактично ні на що, крім сміття".
Як придбати дрова з офіційними документами
Придбати дрова можна як онлайн, так і офлайн.
Онлайн можна замовити в інтернет-магазин дров для населення — ДроваЄ. Для цього треба зайти на сайт та вибрати вкладку "Купити дрова", потім ввести свою адресу. Сервіс запропонує обрати постачальника найближчого до вказаної адреси.
Потім обираєте, які саме дрова хочете купити, і скільки. Можна купити до 15 кубометрів дров для однієї людини на опалювальний сезон. Для оформлення замовлення треба підтвердити особу в системі BankID.
Згодом з вами зв'яжеться представник постачальника дров і обговорить, як ви заберете дрова. Можливий як самовивіз, так і доставка дров.
Щоб придбати дрова офлайн, треба звернутися до найближчої філії державного підприємства "Ліси України".
Їх контакти є на сайті. Подзвонивши, замовляєте необхідну кількість дров і вказуєте спосіб доставки – самовивіз або доставка до двору. Можна заготовити дрова самостійно. Для цього потрібно оформити лісорубний квиток для особистих потреб, звернувшись до місцевого лісгоспу із заявою.
У ній треба вказати ціль використання, опалення, обсяг необхідної деревини. Для фізичних осіб це дозволяється на спеціально відведених ділянках з обмеженими обсягами вирубки. Далі треба сплатити адміністративні та екологічні збори, які встановлюються залежно від обсягу деревини, яку дозволяється вирубати.
Після проходження всіх процедур та сплати зборів, лісгосп видає лісорубний квиток. У ньому визначений обсяг і тип деревини, дозволений для заготівлі. Квиток має обмежений термін дії.
Про випадки незаконної вирубки
Кіптівський сільський голова зазначив, що в їх громаді є факти незаконної вирубки.
"Є така справа у прокуратурі. Там якраз по агролісгоспу є незаконна вирубка, але я взагалі не розумію, якщо в агролісгоспі не оформлені документи на те, що вони власники цих лісових масивів, не зареєстровано в них право власності, і не зареєстровано право постійного користування. Тобто, ми повинні констатувати, що це ліс нечийний, який перебуває на землях комунальної власності. А значить, що його треба привести до ладу. Він повинен бути легальний. Ним повинен хтось займатися".
Володимир Кучма. Суспільне Чернігів
Такий факт є і в Корюківській громаді, сказав Ратан Ахмедов.
"І ми заявляємо в правоохоронні органи. Наприклад, таких два випадки для порівняння. Жінка одна зрізала три берези, які там хилилися після буревію на хату, вони росли біля дороги. Жінка отримала протокол. У нас є такі повноваження цей протокол скасувати, і ми скасували його через адмінкомісію. Було зрізано 20 гектарів лісу. Понад рік тому ми заявили в правоохоронні органи. Своїми силами наш лісгосп за власний кошт ці речові докази перевіз на подвір'я школи. Ми сподівалися, що закінчиться розслідування, і ми цього року зможемо використати як опалення. Слідство триває, дрова ті вже потрухлявіли, вже гниють. То бачимо, як три берези, то швидко це вирішується, як 20 гектарів, то це може в судах тягнутися роками. Поки що справа ще не вирішена".
Рекомендації щодо врегулювання "закону про дрова"
Ратан Ахмедов підсумував розмову тим, що має бути комплексний закон, а не лише внесення змін до Кримінального кодексу чи до Адміністративного, щоб побороти незаконний обіг деревини.
"Ми розуміємо, що багато деревини йде на експорт, що опосередкованим чином це можна контролювати. Але, якщо якийсь ФОП чи ТОВ купує виключно дрова, то не може потім з його цехів йти на експорт пиломатеріал вищого ґатунку. Те саме стосується і взагалі обліку деревини. Що стосується самосійних лісів ,і лісів на землях сільськогосподарського призначення, то моя думка, що ці ліси потрібно зберегти. Якщо це землі приватні, то потрібно на сьогодні знайти механізм, як ці землі викупити у людей. Я думаю, що люди готові продати, тому що є і мінімальне податкове зобов'язання".
Щодо електронного обліку, то на думку Ратана, його потрібно застосувати всюди.
"А у нас сьогодні є декілька паралельних реальностей. Деякі агроліси не використовують електронний облік. Наш лісгосп використовує повністю електронний облік. Державні ліси також використовують електронний облік. Тому спочатку ви побачите, скільки легального, потім ми будемо бачити решту. Це буде нелегальне. Я думаю, що комплексний підхід допоможе. Про що ми можемо говорити, якщо з найбільшим лісокористувачем України, державним підприємством "Ліси України", ніхто не проводив консультації. На цьому все".
****
Проєкт втілюється спільно з регіональним хабом Інституту масової інформації "Медіабаза Чернігів" та громадською організацією "Чернігівський освітній центр "Ініціатива""
Читати ще
Читати ще «Частина бізнесу піде в «тінь»»: про збільшення податків та фінансування армії, — підсумки ток-шоу «Що відбувається?»
