Народні депутати 28 липня проголосували за проєкт закону №8263 «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». І мало не з усіх прасок чути: головна суть документа полягає в тому, що в Україні вже не буде селищ міського типу, а будуть селища.
Про те, що такі зміни означають для Чернігівщини, а також про інші особливості згаданого проєкту закону розпитували Миколу Силенка, виконавчого директора Чернігівського відділення Асоціації міст України.
За словами пана Миколи, важливість законопроєкту №8263 насамперед полягає в тому, що нарешті втратив чинність Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року, який донедавна визначав основи територіального устрою нашої держави і в якому було дуже багато застарілих понять, термінів і підходів. Нарешті всі ці рудименти канули в небуття.
«Всі читали, що зникає таке архаїчне поняття, як селище міського типу. Надалі всі смт будуть селищами. Також не буде міст обласного значення. Тепер міста Чернігів, Ніжин, Прилуки, Новгород-Сіверський позбудуться такого статусу і будуть просто містами.
А ще з’являється новий термін – поселення. Це можуть бути садові товариства або тимчасові модульні містечка для ВПО. Законопроєкт визначає поселення, як компактні місця проживання за межами населених пунктів.
Окрім того, населені пункти з понад 10 000 мешканців і компактною забудовою матимуть статус міста, населені пункти з понад 5 000 мешканців і переважно присадибною забудовою будуть селищами, решта населених пунктів залишатиметься у статусі сіл. Але ті 16 міст, які є в Чернігівській області, залишаться містами. Навіть попри те, що, наприклад, у Батурині, Острі, Семенівці менше як 10 тисяч жителів. То за великим рахунком, у цій частині змін немає», – пояснює Микола Силенко.
Наразі з містами та селами ситуація зрозуміла. А що ж із селищами, яких на Чернігівщині 29? Бо хоч законопроєкт ще не підписав Президент України, люди вже надумали собі купу проблем: мовляв, доведеться переробляти деякі документи.
«Стаття 133 Конституції України оперує якраз терміном «селище», тому в цій частині законодавство приводиться у відповідність до Основного закону. До того ж, громади очолюють селищні голови, а не голови смт. Під час розроблення законопроєкту №8263 Асоціація міст України проводила консультації щодо ймовірних ризиків, які можуть виникнути.
Принаймні, на той момент ми їх не побачили. Радикальних якихось змін чи наслідків, що зараз треба бігти й переробити якісь документи, немає. Ми вже мали ситуацію з перейменуванням населених пунктів і вулиць у межах декомунізації. Це ж не призвело до потреби поміняти всі документи. Тому, ймовірно, що і тут потрясінь не буде. У будь-якому разі треба дочекатися підпису Президента України. Після публікації тексту відбудеться його остаточне вивчення, опрацювання й імплементація та можливі роз’яснення від відповідних державних структур, якщо десь якесь питання виникне. Наразі якихось ризиків я не вбачаю», – наголосив виконавчий директор Чернігівського відділення Асоціації міст України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 17 мільйонів гривень виплачено власникам пошкодженого житла на Чернігівщині
До речі, законопроєкт № 8263 передбачає ще один принциповий момент, якого раніше не було: обов’язкові громадські обговорення при утворенні населених пунктів або утворенні чи ліквідації районів у містах і при перейменуванні населених пунктів. Тож місцевим радам доведеться затверджувати Положення «Про громадські обговорення» в названих випадках. Водночас законопроєкт не регулюватиме таке важливе питання, як зміни меж громад. Наприклад, як село із однієї громади приєднати до іншої.
Як зазначалося, в громадах, зокрема в селищах Чернігівщини, про законопроєкт №8263 чули.
Володимир Павленко, голова Березнянської громади, каже, що вже навіть розмірковував, що, відповідно до критерію про чисельність населення, селище Березна вже треба вважати селом. Але остаточно в питанні не розбирався, чекатиме на офіційні роз’яснення з цього приводу.
–
Ірина Осташко
