Цього року Міжнародний День Музеїв, що відзначається щороку 18 травня, проходить під гаслом «Музеї – добробут та розвиток громад». Дуже переконливим прикладом цього девізу є Національний історико – культурний заповідник «Гетьманська столиця» і його роль в розвитку Батуринської територіальної громади.
Заповідник створений 14 червня 1993 року і в цьому році відзначає своє 30 річчя. За ці роки діяльність Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» змінила Батурин та зумовила значний вплив на його розвиток. Основні зміни, які відбулися в місті завдяки роботі заповідника — реставрація і відновлення пам’яток архітектури та містобудування, що дозволило зберегти унікальну історичну архітектуру міста — палац гетьмана Кирила Розумовського, будинок Генерального суду (будинок В. Кочубея) з парком, Воскресенську церкву-усипальницю К.Розумовського, Воскресенську церковнопарафіяльну школу.
Реставрація пам’яток забезпечила розвиток та відновлення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, а саме: проведено капітальний ремонт будинку культури, комплексу будівель школи-інтернат, відділення пошти. В місті проведено газопровід, замінена мережа водопостачання, виконано реконструкцію водонапірних веж, відновлено дорожнє покриття, влаштовані стоянки для автомобілів.
Національний історико – культурний заповідник «Гетьманська столиця» сформував потужну наукову базу – зокрема через археологічні дослідження, які проводяться в Батурині щороку з 1995 р. Саме археологічні дослідження забезпечили увагу і участь міжнародної спільноти. Так з 2001 р., до дослідження Батурина долучилися канадські спеціалісти з археології, історії і архітектури середньовічної та модерної України на чолі з Зеноном Когутом та Володимиром Мезенцевим – археологічна експедиція стала міжнародною. Два десятиліття археологічні дослідження в Батурині фінансують: Канадський Інститут Українських Студій Альбертського університету в м. Едмонтоні, Понтифікальний Інститут Середньовічних Студій Торонтського університету та Дослідний Інститут «Україніка» у м. Торонто.
Ці заходи та активна просвітницька діяльність Національного історико — культурного заповідника «Гетьманська столиця» перетворили Батурин на одне із найбільш популярних і відвідуваних туристичних міст Чернігівщини, яке щороку відвідувало близько 200 тисяч туристів.
За офіційними даними населення Батуринської громади становить 4 155 осіб (2018 р.), відповідно, на тисячу жителів громади – припадає один музей! Такого співвідношення ще варто пошукати в Україні!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Музей-заповідник Коцюбинського запрошує на день відкритих дверей
Заповідник є ініціатором і організатором масштабних креативних культурних заходів: виставок, концертів, квестів, флешмобів та інших подій, які привертають увагу туристів та жителів сусідніх громад. За ініціативи співробітників нашого закладу та міських активістів громади було зібрано кошти для виготовлення на встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку, який сьогодні є окрасою центральної частини Батурина. І саме ми, досліджуючи документи в архівах України, створили в пам’ять про наших земляків, котрі загинули під час Голодомору, на території церкви Покрови Пресвятої Богородиці комплекс «Пам’ятаємо 1932-1933 рр.: геноцид голодом»
Саме розвиток заповідника дав поштовх для розвитку туристичної інфраструктури, що й нині сприяє розвитку туризму та готельному бізнесу в громаді, а це в свою чергу, створює нові робочі місця та допомагає збільшити доходи місцевих жителів за рахунок створення нових робочих місць, підвищення рівня туристичних та культурних послуг.
Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» є одним із найбільших платників податків нашої громади. За 2012-2022 рр. до бюджету Батуринської територіальної громади заповідник перерахував 13 096 200 гривень, що забезпечило різні напрямки розвитку громади.
Заповідник має в користуванні на території Батуринської об’єднаної територіальної громади земельні ділянки загальною площею 32 га. Саме вони є обличчям і окрасою нашого Батурина. Важливо, щоб кожен розумів, що все утримання цих територій, які завжди охайні, покошені, уквітчані, облаштовані зонами відпочинку та освітлені, забезпечені всім необхідним інвентарем, добривами, паливно-мастильними матеріалами — здійснюється виключно коштами закладу.
Заповідник відіграє важливу роль і у навчальному процесі, відвідування наших музеїв є важливим освітнім досвідом, який допомагає збільшити культурну свідомість та розширити світогляд учнівської молоді громади. Ми створили історичний гурток імені гетьмана Івана Мазепи, який має великий авторитет і популярність у дітей Батуринської громади, де вони мають змогу не лише формувати сучасний український світогляд та патріотичні почуття до рідної землі через знайомство з різними історичними подіями та унікальними експонатами, а й спробувати себе у ролі юних екскурсоводів.
Головним досягненням заповідника є досвідчений та професійний колектив. На сьогодні штат заповідника налічує 89 працівників, з них 43% мають вищу освіту. З дня створення Національного заповідника «Гетьманська столиця» одним із важливих напрямків його роботи була підтримка та стимулювання до навчання кожного члена колективу. Саме тому нині тут працюють кандидати історичних наук, здобувачі наукового ступеня, аспірант та працівники, які мають дві вищі освіти – і це не межа! Це свідчить про велике бажання наших колег до розвитку та освіти, що в свою чергу приносить користь громаді. Також важливим показником кадрового потенціалу закладу є те, що 97% колективу — жителі Батуринської громади. Важливо і те, що маючи цікаву і перспективну роботу, вони створюють сім’ї, народжують дітей і залишаються жити в громаді. Тож «Гетьманська столиця» внесла вагомий внесок і у приріст населення громади – 48 дітей народилося в сім’ях наших працівників!
Таким чином, однією з основних сил Батуринської громади є її історична та культурна спадщина, яка зберігається в музеях, пам’ятках Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Збереження культурної спадщини Батурина допомагає зберегти історичну спадщину для майбутніх поколінь та має позитивний вплив на розвиток громади в цілому. Це збільшує національну свідомість та підвищує інтерес до історії та культури України. Разом – ми сила, яка живить процвітання нашого рідного Батурина і нашої любої України!
–
Фото: Анна Вольф
