За інформацією: Суспільне Чернігів.
Колаж із зображенням голови «Центру радіотехнологій» Сергія Бескрестнова «Флеша» та російського «шахеда» у небі. Facebook/Serhii.Flash/Getty Images
Сергій Бескрестнов, більш відомий як "Флеш", — голова "Центру радіотехнологій", військовий, блогер та консультант ЗСУ. Саме він, один із перших, повідомляє про нові й модернізовані російські БпЛА, які летять на територію України, зокрема й Чернігівщину.
"Я можу фактично вам сказати, що на території Чернігівського регіону є все найцікавіше, в плані нових трофеїв, досліджень, дуже багато всього. Тому що ви — буферна зона, через яку залітає багато «шахедів»", — говорить "Флеш" в інтерв’ю Суспільному.
Один із таких крайніх трофеїв — це "шахед", на борту якого встановлений ПЗРК. Його українські військові вперше побачили 4 січня 2026 року, теж на Чернігівщині. Він призначений для знищення української авіації.
В розмові Оксані Рекун голова "Центру радіотехнологій" розповідає про особливості дронових атак на Чернігівщині та про майже щотижневу зміну тактики польотів російських БпЛА. Чому вони літають так низько та роблять десятки кіл навколо Чернігова? Як протидіяти їм? Скільки відсотків російських "шахедів" летять за заданим маршрутом, а скільки — на онлайн-керуванні? Як Білорусь підсилює РФ у галузі безпілотних систем?
Також ми поговорили про роботу мобільних вогневих груп (МВГ), їх ефективність та про те, чим найкраще збивати російські БпЛА.
Яка небезпека для Чернігівщини від "Молнії" на керуванні Starlink
Сергію, розкажіть про особливості російських дронових атак на Чернігівщині. Чи вони не відрізняються від інших регіонів?
В принципі, вони є особливими, вони мають схожість із Сумською областю. Це тактика знищення всієї прифронтової території для того, щоб створити там "сіру" зону. І на цій території росіяни використовують абсолютно різні підрозділи й абсолютно різні типи БпЛА. Тобто використовується БпЛА, який літає як і FPV роторного типу для ударів на дистанцію 20-30 кілометрів, так і використовується БпЛА формату БM-35,Новий російський ударний безпілотник-камікадзе, який використовується для атак на прифронтові міста України, оснащений двотактним бензиновим двигуном та аналоговою відеосистемою, що передає дані в реальному часі, і містить значну кількість іноземних компонентів (Китай, США, Швейцарія). Його також іноді називають "Італмас". "Молнія", "Ланцет", — для ударів на дистанцію до 60 кілометрів вглиб території.
З останнього, ми зустрічаємо, що з'явився, зокрема і по території Чернігівської області, окремий напрям — це БпЛА "Молнія", які управляються через Starlink.
Розкажіть детальніше про цей БпЛА "Молнія" на управлінні Starlink.
Вони з'явилися масово приблизно місяць тому. Причому одразу по кількох напрямках. По Чернігову працює окрема команда. Тобто у цих БпЛА завдання — удари по енергетиці. Якщо вони дорогою бачать іншу ціль, вони її атакують. За нашою статистикою, потрапляє в ціль кожна третя така "Молнія". Тому що вона керується через Starlink. Її неможливо подавити РЕБом. Її можна тільки фізично збити, якщо якийсь зенітний дрон її бачить і збиває. Але якщо така "Молнія" пролетіла, скажімо так, ешелони наших зенітних дронів, то вона потрапить в ціль з більшою ймовірністю, тому що оператор прямо з Росії нею віддалено керує.
Тобто вона в режимі реального часу керується?
Так. І завдяки цьому вони можуть активно і точно вражати підстанції. Причому не тільки в ближній зоні, а фактично на 40-60 кілометрів і до 70 кілометрів всередину території.
Яку насамперед небезпеку Ви бачите від цього типу БпЛА?
"Молнія" — це достатньо примітивний БпЛА. Він має два електродвигуни недорогі й Starlink. Вони використовують Starlink-міні, який коштує приблизно 400 доларів, плюс підписка — 100 доларів. Це можна порівняти з вартістю тепловізійної одноразової камери для звичайного фронтового FPV-дрона.
Тому для росіян це не ціна в плані збільшення (виробництва, — ред.). І вони можуть собі це дозволити абсолютно — все більше ставити їх на виробництво. Я знаю, що зараз кількість таких БпЛА визначається сотнями в місяць. Це тільки по вашому регіону. І ця історія триватиме, якщо вона буде успішною. Тобто ми, на жаль, знаємо, що росіяни, якщо бачать десь в чомусь успішність, вони дуже швидко масштабуються. Чому їм витрачати, наприклад, на "Ланцети" по 30 тисяч доларів, якщо можна замість цього відправляти "Молнії", наприклад, вартістю три-чотири тисячі доларів?
Що Ви можете розповісти стосовно використання російськими військовими "Ланцетів"? У Чернігові перший удар таким БпЛА зафіксували 12 жовтня 2025 року. Потім був ще один по автозаправці. На прикордонні їх застосування ми бачимо більше.
"Ланцет" досі вважається точним ударним засобом і достатньо дальньої дії. Але, так як зараз у росіян з'явилася нова можливість атакувати "Молніями" зі Starlink, які коштують в 10 разів дешевше, якщо не більше, тому я думаю, що ми будемо зараз бачити більше перекосів на ці засоби. І якщо навіть "Ланцет" можна подавити засобами РЕБ, причому достатньо ефективно, то "Молнію" зі Starlink неможливо подавити.
Тому тут розв'язання цього питання може бути тільки одне — це організаційно-політичне на рівні SpaceX Ілона Маска. Це — ухвалення глобальних рішень. Бо проблема росте все більше і більше, і якщо нічого не зробити, то вона може вирости у велику складність для нас.
Чому Чернігівщина стала коридором прольоту російських БпЛА вглиб країни?
Ми спостерігаємо, що велика кількість російських безпілотників летить через Чернігівську область, як транзитом, так і цілеспрямовано по об’єктах у регіоні. Чи можна так сказати, що у нашій області їх концентрація найбільша?
Можна сказати, що Чернігівський регіон — один з основних коридорів, через які "шахеди" залітають всередину країни. Тому зрозуміло, що ви відчуваєте на собі цю першу лінію. Наприклад, дуже часто буває, що зараз "шахеди", які використовують онлайн-контроль, вони здебільшого намагаються атакувати прикордонну зону, тому що насправді онлайн-контроль "шахедами" і "Герберами" можна (здійснювати, — ред.) навіть всередину території на 500 кілометрів. Але на великі дистанції є ризик втрати каналів, і ми фіксуємо, що більшість "шахедів" з онлайн-контролем і "Гербери" з онлайн-контролем намагаються атакувати території близько 150 кілометрів всередину. Тобто це якраз Чернігівська і Сумська області від цього страждають.
"Кому писати щодо діри з дроновою ППО?" Так про ситуацію на Чернігівщині восени 2025 року писав волонтер Сергій Стерненко, звертаючись до нашої місцевої влади. Також він публічно говорив, що "по військовій лінії зробили недостатньо". Після його заяв відбулася комунікація між ним і керівником Чернігівської ОВА В'ячеславом Чаусом. Згодом ми бачили новини про виділення додаткових грошей на захист неба. На Вашу думку, чи покращилася робота ППО на Чернігівщині?
Насправді вам реальну ситуацію ніхто публічно не скаже. Зрозуміло, що це пряма інформація для нашого противника: працювати чи ні. Тобто ми кажемо, що одна з активних частин протидії — це зенітні дрони, і їх виникає все більше і більше, але, на жаль, зенітні дрони неефективні без наявності радіолокаційної станції у зв'язку з цими дронами, яка допомагає оператору дрона визначити, де літають ворожі БпЛА.
І у нас дефіцит з такими радіолокаційними станціями, на жаль. Тобто ми не можемо закрити там всю територію країни вглиб, але принаймні — вздовж. Звісно, ми не можемо також ці радіолокаційні станції ставити близько 10 кілометрів від кордону з РФ, тому що вони їх теж шукають, атакують і знищують. А інше, якщо ми робимо аналіз і бачимо, що вони атакують Чернігівську область, то їх цікавить: підстанції, тобто енергетика, залізничні шляхи, локомотиви. Тому що якраз завдяки можливості управління "шахедами" онлайн вони можуть атакувати поїзди в русі, локомотиви, транспорт. Їх цікавлять наші засоби РЕБ, вежі мобільного зв'язку. Тому що їхнє розуміння про створення "сірої" зони містить і відсутність зв'язку, зокрема і на цій території, як для військових, так і для цивільних.
Ми робимо відповідні заходи. Тому що росіяни підіймають у себе антени на станціях мобільного зв'язку. Вони це роблять і з боку Білорусі, і Росії, щоб намагатися літати на дронах, які управляються через мобільний зв'язок. Вони використовують сім-карти саме своїх мобільних операторів: "Tele2", "МегаФон", "МТС". Вони використовують таку тактику: мають свої російські сім-карти й літають на своїй мобільній мережі з Росії. Наприклад, це російські вежі, які стоять прямо біля кордону, і на них вони ставлять антени не вниз, а вгору, для того щоб на нашу глибину зробити покриття. Це покриття досягає іноді 15 кілометрів. Це робиться для того, щоб, наприклад, я міг на БпЛА або дрон поставити сім-карту і керувати ним по російському мобільному зв'язку, не нашому.
Сім-карти інших країн вони не використовують, тому що коли вона в нашій мережі, ми маємо можливість її блокувати.
З осені 2025 року також ми спостерігаємо регулярні прольоти дронів у населених пунктах, які межують з Білоруссю. Так, наприклад, моніторингові канали пишуть про те, що БпЛА кружляє в районі Ріпок, Олешні, Любеча. Ще на початку 2025-го таких прольотів не було.
Річ у тому, що росіяни взяли собі за мету зараз атакувати залізничну гілку Київ — Ковель. І вони намагаються її атакувати, залітаючи через Чернігівську область, а потім йдучи вздовж кордону Білорусі. Тут Чернігівська область стала полем транзиту польоту "шахедів" для виконання завдання вздовж білоруського кордону, тільки в сторону Бреста.
Є низка регіонів в Україні, які Росія використовує як тренувальний полігон. Приїхав, наприклад, "Рубікон" Російський центр "Рубікон", на думку аналітиків і українських військових, є однією із найефективніших структур Міноборони РФ у сфері бойового застосування дронів. і працює. Тренуються в такий спосіб і на цивільних, військових, збирають інформацію. Що Ви можете сказати про такий випробувальний полігон на території Чернігівщини? Чи є він взагалі?
По Сумській області я більше бачу спроб, експериментів використання різних типів БпЛА, ніж по Чернігівській. Там, де Суми розташовані, ми фіксуємо більшу кількість різних типів БпЛА, які там використовуються. По Чернігівському регіону там абсолютно, скажімо, класика.
Про небезпеку з території Білорусі та "шахеди", які літають по колу
Президент України Володимир Зеленський в кінці грудня 2025 року озвучив таку інформацію, що у Білорусі на дахах житлових будинків стоять антени для наведення "шахедів". Чи фіксували Ви окрім наведення ще й запуск безпілотників з їхньої території?
Ні, ми поки не фіксували запуск "шахедів" зі сторони Білорусі. Антени ми фіксуємо, роботу в ефірі їхніх вузлів, управління ми фіксуємо зі сторони Білорусі. І також ми фіксуємо іноді використання повітряного простору Білорусі для прольоту ракет.
Розкажіть про тактику польотів російських безпілотників. Ми у Чернігові та області спостерігали, як вони літають по колу. Налічували до 40 кіл над містом. Подібна ж ситуація й у прикордонних селах, які межують як з Росією, так і з Білоруссю.
Це техніка дуже проста. Коли "шахед" залітає в Чернігівську область, він стає на коло і літає — по колу. І він це робить як ретранслятор для управління інших "шахедів" далі. Якщо його не збити, то він дає сигнали для інших. Тобто це абсолютно класичний "шахед". В нього є бойовий заряд. Він обов'язково, коли в нього закінчиться пальне, виконає своє завдання.
Але завдання у нього — піднятися на висоту і на ній стати на коло. Тому що це не дрон у форматі квадрокоптера, він не може зависнути на одному місці. Йому доводиться літати по колу для того, щоб робити ретрансляцію для наступних "шахедів", які залітають далі на територію України.
Зараз є два типи "шахедів", якщо так виокремити. 90% все-таки літають за завчасно заданими координатами. 10% — мають, наприклад, можливість установки камер. Не тільки для управління, а й для фіксації. Таких "шахедів" стає все більше і більше з камерами. Також вони можуть запрограмувати "шахед", а потім перейняти його в ручне управління. Так теж вони часто роблять.
Завдання у Росії — зробити кіл-зону якомога більшою
В Чернігові в останній місяць ми спостерігали у місті прольоти "шахедів" на наднизькій висоті — рівень другого-третього поверхів. З чим пов’язана зміна тактики?
Насправді "шахеди" постійно змінюють тактику польоту. Тобто, якщо він літає низько, то він стає доступною ціллю для мобільних вогневих груп. Тобто це звичайні хлопці з кулеметами мають багато шансів його збити. Але при цьому "шахед", який літає низько, він погано видимий для наших радіолокаційних станцій, для ППО. Якщо "шахед" літає високо, то хлопці з МВГ, на землі, дістати його не можуть на такій висоті — кілометр і вище.
Але ж всередині міста МВГ не будуть стояти.
Ось на це росіяни і розраховують. Це вони роблять завчасно, коли програмують "шахед" так, щоб над нашими населеними пунктами пролетіти низько, бо розуміють, що наші МВГ не будуть стріляти над містами. Це частина тактики, яку росіяни фактично щотижня змінюють, намацують різні варіанти.
Іноді "шахеди" йдуть по руслу річок, вздовж трас, наприклад. Це дозволяє маскуватися від звукових датчиків, які ми використовуємо для детекції "шахедів". Іноді вони літають на великій висоті та йдуть на піке.
Іноді їх з'являється не один, а, наприклад, п'ять, які заходять на коло. Тому що вони, наприклад, хочуть проламати ППО в якійсь точці, то намагаються концентруватися, зокрема, в якомусь населеному пункті або місці. Бувають "шахеди" навпаки — розвідники, які пролітають для того, щоб впевнитися — безпечно там літати наступному "шахеду" далі чи ні.
Іноді це буває "Гербера", найдешевший варіант. Тобто вони намацують там, де є коридори прольоту, де немає зенітних дронів, щоб потім далі через ці коридори провести наступні "шахеди". Це велика така аналітично-тактична робота, яку роблять росіяни, включно з їхніми центрами, з яких пілоти керують онлайн "шахедами" та збирають розвіддані.
По Чернігівській області у мене була інформація, коли, наприклад, російська "Гербера" бачила скупчення техніки фермерів на полі. Вона прийняла це за якийсь наш вантажний хаб або ще щось і атакувала це потім балістикою.
Постійно ведеться розвідка. Звісно, в прифронтових територіях літати краще, ніж всередині країни, бо це прямий радіоканал управління з Росії і можливість використовувати різні канали управління, зокрема й мобільний зв'язок. Тому вони ретельно вивчають прифронтові зони.
Звісно, завдання у них тільки одне — зробити буферну кіл-зону. Тобто вона почалася колись з кількох кілометрів, зараз вже більше, місцеві знають.
Також росіяни намагаються знищити всю енергетику. Вони також працюють і по заправках у прифронтовій зоні, виробництву, бізнесу, складах. Вони мають плани зробити цю зону повністю нежилою, щоб місцеві жителі не мали роботи. Щоб місцевих нічого не тримало за ці місця. Також вони активно атакують маршрутний транспорт, це ми теж постійно фіксуємо. І для російського пілота, якщо він не знаходить військову ціль, він атакує будь-який маршрутний автобус без докору сумління. Тому вони намагаються цю зону зробити нежилою усіма силами, включно з "шахедами".
На скільки кілометрів углиб Чернігівської області РФ може наявними у неї наразі силами зробити таку "сіру" зону?
Зрозуміло, що вони б хотіли зробити цю зону якомога більшою, але все впирається в їхні технічні можливості. Наприклад, наразі ця кіл-зона робиться силами БпЛА різних типів. І на цей час у них, скажімо так, є технічна можливість її збільшити до 30 кілометрів. Але далі це вже буде складніше.
Тобто, наприклад, 25-30 кілометрів — це така дистанція, куди може долітати більша частина дронів різних типів, запущених з території Росії. Щодо, наприклад, дронів на оптоволокні, то вони зазвичай літають на 10 кілометрів вглиб, але буває — і на 25.
Російський "шахед" для знищення авіації
Розкажіть про російські технологічні новинки, які фіксуєте в БпЛА, які виявляли на території Чернігівщини.
Ось цей "шахед" з ПЗРК, який недавно знайшли, він теж у вас був. Це "шахед", у якого встановлена ракета зверху, який може здалека управлятися оператором з Росії. І ось цей переносний зенітно-ракетний комплекс, маленька ракета, він може збивати наші вертольоти і самольоти.
Це якраз тому, що вертольоти їм дуже сильно заважають. Це зокрема й мобільна вогнева група. Вони все більше додають нові технології. Це, наприклад, якісь поворотні турелі з автозахватом цілі. Ми теж їх виготовляємо, але, на жаль, не в таких кількостях, як потрібно по країні.
То цей БпЛА на території нашої області збили, й ракета не розірвалась?
Так. Нам вдалося її забрати й досліджувати. Я можу фактично вам сказати, що на території Чернігівського регіону знаходиться все найцікавіше, в плані нових трофеїв, досліджень, дуже багато всього. Тому що ви — буферна зона, через яку залітає багато "шахедів". Звісно, можливість того, що на вашій території їх збивають, дуже висока. Плюс ми розуміємо, що якщо будь-який БпЛА має брак, то з більшою можливістю він впаде при перетині кордону, на коротких відстанях.
Ефективність МВГ та полювання на них російських БпЛА
Якщо говорити про МВГ. Коли тактика польоту БпЛА постійно змінюється, то чи ефективні такі мобільні вогневі групи?
Річ у тому, що це був не завжди найефективніший метод ураження. Але це найбюджетніше, найрозповсюдженіше всюди та наймасовіше у нас. І тут відповідь дуже проста. Якщо ми їх приберемо, то це призведе до того, що всі російські БпЛА будуть літати низько. Скажімо так, що, наприклад, коли десь МВГ не завжди приносять користь та успіх, за рахунком якихось висот, це не означає, що вони не потрібні. Так багато хто думає, щоб їх знищити взагалі. І такі спроби роботи вже були, але не з найкращим результатом. Це так само як ми тримаємо прикордонників. Вони не воюють, а охороняють наш кордон. Так само ми тримаємо МВГ для того, щоб запобігти можливості літати "шахедам" на низькій висоті.
Розкажіть про ту ситуацію з МВГ на території Чернігівської області, яку атакував російський БпЛА. Ви це поширювали у себе в соцмережах.
Так, це був один із прикладів. Тобто ми завжди розуміли, що МВГ розміщуються, де їм зручно, абсолютно не звертаючи уваги на маскування. Тому що "шахеди" і "Гербери" не могли бачити точки МВГ. Достатньо класичним було явище, коли білий пікап з кулеметом ставав посеред чорного поля і стріляв по цілі. На тому відео був класичний удар, який показує, як зараз працюють "шахеди" і "Гербери" з онлайн-управлінням.
Тоді МВГ відпрацювала один "шахед", в цей час наступний, який літав за ним, бачив на землі виходи кулемета, як працює МВГ, і він вловив в ціль, і під управлінням пілота спікірував її атакувати. І це лише один епізод, який увійшов до кадру. Я знаю більше таких прикладів. Просто часто навіть самі хлопці з МВГ не знають, що за ними полюють.
Для чого я поділився цією публікацією? Щоб дати зрозуміти абсолютно всім мобільним вогневим групам по країні, що тепер з'явилася нова небезпека, новий ризик, і тепер треба про це думати. Це була така візуально-показова картинка, і вона дуже швидко розійшлася по всіх військових групах. І ми тепер думаємо над різними контрдіями, і військові також думають про роботу проти "шахедів", які полюють на МВГ.
Нестача ППО — це глобальна проблема
Ми чуємо також таку думку в суспільстві, що небо над Чернігівською областю мало закрите засобами ППО. Чи відповідає це дійсності та яка ситуація в інших регіонах України?
Цього я не знаю. Я вам скажу так, що абсолютно всі регіони жаліються, що у них недостатньо ППО. Хто б мені не ставив це питання: Одеса, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя, Харків. Всі вони плачуть, що недостатньо ППО. І всі абсолютно регіони. Всі чомусь вважають, що тільки Київ закритий. Насправді це глобальна проблема.
А чи достатньо влада Чернігівщини робить для того, щоб збільшити кількість ППО в області?
Тут я теж вам не скажу. Я з владою Чернігівщини не спілкуюся, не знаю. Знаю одне, що зараз, наприклад, є багато ініціатив, коли намагаються вчити не тільки військових, а й представників ДФТГДобровільне формування територіальної громади. управляти зенітними дронами. Є курс Victory Drones, який це робить. Він консультує також територіальні громади. Є алгоритми, і вони можуть зі своїми військовими купувати засоби, зокрема зенітні дрони, щоб локально у себе, з бюджету громад, намагатися допомагати.
Чи можна було підготуватися Чернігівщині завчасно до таких дронових атак, які сталися восени 2025-го? Тому що влітку чернігівці бачили дуже багато БпЛА у небі, які літали по 10-20 кіл і потім зникали. Тобто нікуди не влучали, а тільки з настанням морозів почалися влучання по критичній інфраструктурі.
Це питання до ППО. Я завжди відповідаю так, що, мабуть, це відбувається не від хорошого життя. Якби нашим військовим було чим збивати такі розвідувальні БпЛА, вони б це робили. Розумієте, такі БпЛА долітають і до Києва, через Чернігів залітають, через Бровари, і вилітають знову. Мабуть, всім це не подобається.
На Вашу думку, чому саме з осені 2025-го почали так атакувати Чернігівщину саме безпілотниками? Ви говорили про те, щоб збільшити кіл-зону, проте, може, є й інша причина?
Це насамперед військово-політичний наказ очільника Кремля Путіна про створення буферної зони вздовж кордону з територією України. Вони виконують це завдання. Також є ще інша мета — вони там намагаються відтягнути наші війська якомога далі від своєї території, щоб ми не могли так само атакувати російську територію.
Такі їхні дії пов'язані з воєнною операцією України на Курщині?
Так. Чим далі вони відтискають нас і наші війська від лінії фронту, наші можливості по запуску БпЛА зменшуються по дальності. Тобто це виходить так: коли дві сторони одна одну відтискають, то тут починає перемагати той, у кого більше технології та працює на більші дистанції.
Якщо, наприклад, у росіян буде багато "Молній", з якими вони зможуть літати на 50 кілометрів, а у нас нічого не буде, це буде погано. Вони намагаються в такий спосіб нас відтиснути далі.
Найефективніші засоби проти БпЛА та про зимові варіанти "шахедів"
Що зараз найефективніше для збиття "шахедів"? Наприклад, міністр оборони Денис Шмигаль заявив, що у грудні‐січні Міноборони вийшло на високий середній показник у постачанні перехоплювачів для війська — понад 1500 протишахедних дронів на добу. Яка їх реальна ефективність?
Збиття "шахедів" — це абсолютно комплексний варіант. Тут не можна виділити якийсь один засіб. Наприклад, якби у нас було дуже багато ракет, я б сказав, що ракети найефективніші. Так, вони точно б'ють ефективно, але у нас їх немає, і вони навряд чи з'являться. Або я б сказав, що зенітна установка Gepard. Вона добре працює, але у нас теж їх немає на всю країну. Тому тут ми говоримо не стільки про те, що ефективніше, а про те, що в нашій ситуації більш рентабельно та ефективно. І тут це повністю комбінація — із засобами РЕБ, зенітними дронами. І ця комбінація по різних регіонах відрізняється у відсотках, але буває навіть, що наближається до 20-30% від всього збиття "шахедів".
Але тут є теж свої нюанси. Тому що на зенітні дрони дуже впливають погодні умови, бо це дрони, які наводяться операторами.
Зрозуміло, що дощ, туман, опади, — ефективність миттєво падає. Звісно, в умовах поганої видимості неможливо вести розвідку, тому що нічого не видно з висоти.
А як щодо морозів? За прогнозами синоптиків, в Україні очікують до мінус 22 вночі з 10 січня.
Морози також впливають. У Росії є технології, як робити зимові варіанти "шахедів". Ми їх вже зустрічали. Вони їх утеплюють, обігрівають ключові елементи, щоб цей "шахед" не впав. Звісно, буває процес обмороження "шахедів", коли, наприклад, температура близько нуля і велика вологість в повітрі. Проте використовувати "шахеди" з онлайн-камерами й вести розвідку, коли погода погана, неможливо. А, наприклад, літати запрограмованим "шахедам" зручніше, бо їх не бачать наші мобільні вогневі групи і не бачать зенітні дрони. Тому тут такий баланс.
Нам, наприклад, система фіксації звуку допомагає. Дуже велику роль відіграють пілоти нашої армійської авіації. Це вертольоти, самольоти, які полюють за "шахедами". Не дарма росіяни поставили ракету на "шахед", яку я нещодавно показував.
Тобто протидія "шахедам" — це абсолютно комплексний захід, усіх різних можливостей. І тут входить і велика, і мала ППО.
Читати ще
Читати ще
«По військовій лінії зробили недостатньо»: Сергій Стерненко про проблеми у протиповітряному захисті Чернігівщини
