За інформацією: Суспільне Чернігів.
Колаж з військовим зі зброєю та християнським священнослужителем. Getty Images
Віровчення деяких релігійних організацій забороняє своїм учасникам брати зброю до рук. Це переважно представники протестантських церков та крішнаїти. За мирних часів такі віряни замість строкової могли проходити альтернативну (невійськову) службу. Та з початком повномасштабної війни мобілізувати можуть чоловіка призовного віку незалежно від його релігійних переконань. Нині законодавство України не передбачає альтернативної служби під час мобілізації.
Чи масово віряни на Чернігівщині судяться через мобілізацію? Якою є практика Європейського суду з прав людини щодо цього? Що кажуть про альтернативну службу юристи та представники релігійних організацій? А також – чи триває робота над законодавчими змінами? Розбиралася Наталія Найдюк.
Що таке альтернативна служба і чому її немає під час війни
В Україні є релігійні організації, які забороняють своїм вірянам брати до рук зброю, вбивати, бути причетними до вбивства, давати клятви чи присяги. Конституція гарантує громадянам свободу обирати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, а отже, це мало б узгоджуватися з обов’язком захищати Батьківщину. До повномасштабної війни в Україні так і було. Віряни могли замість строкової військової служби проходити альтернативну. Це означало, що замість армії юнаки працювали на державних, комунальних підприємствах або ж у патронажній службі Товариства Червоного Хреста України. Це було таким собі виконанням "обов’язку перед суспільством".
Загалом порядок та умови проходження альтернативної (невійськової) служби визначає закон №1975. Також є постанова КМУ №2066, де, серед іншого, визначено, учасники яких саме релігійних організацій мають право на альтернативну службу. Йдеться про Адвентистів-реформістів, Адвентистів сьомого дня, Євангельських християн, Євангельських християн-баптистів, Покутників, Свідків Єгови, Харизматичні християнські церкви, Християн віри євангельської, Християн євангельської віри та Товариство Свідомості Крішни.
У Державній службі України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) у відповідь на запит Суспільного звернули увагу на таке:
"У пункті 3 Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби (постанова №2066, – авт.) вказано, що на альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідне рішення місцевою держадміністрацією. Втім 11 квітня 2024 року ухвалили Закон №3633 – IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». Ним з правового поля вилучили поняття «строкова військова служба», замість якої запроваджувалася альтернативна (невійськова) служба. При цьому будь-яких змін до законодавства про альтернативну (невійськову) службу внесено не було. Як наслідок, наразі маємо неврегульованість питання реалізації конституційного права на проходження альтернативної (невійськової) служби загалом – як у мирний час, так і під час дії воєнного стану".
Юристка ГО “Юридична сотня” Ангеліна Славич зазначає, що в статті 35 Конституції України, крім декларації свободи совісті, йдеться також: ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. Тому, каже юристка, замінити військову службу альтернативною під час воєнного стану неможливо. І як доказ розповідає про рішення Верховного Суду України у справі № 573/406/24 від 15.04.2025 щодо “ухилення від мобілізації за релігійними переконаннями Свідком Єгови”.
Ангеліна Славич. Особистий архів Ангеліни Славич"Суд вважає, що під час мобілізації неможливо проходити альтернативну службу, оскільки сама по собі мобілізація має на меті не просто несення військової служби, а захист Батьківщини від військового вторгнення іншої держави. У цьому конкретному випадку держава врахувала релігійні переконання засудженого: йому запропонували посаду зв’язківця без зброї, що є гуманною альтернативою для вірянина. Якщо ж він відмовляється від такого варіанту служби, то суд розцінює це як ухилення від обов’язку захищати Батьківщину", – пояснила Ангеліна Славич.
Водночас такі віряни можуть претендувати на тилові чи небойові посади. Аби їх отримати, юристка рекомендує звернутися до керівника ТЦК та СП із заявою, у якій повідомити про наявні обставини та попросити направити на військову службу за небойовою військово-обліковою спеціальністю. До цієї заяви треба подати документи, які підтверджують належність до релігійної організації, що є в переліку постанови №2066.
Юрій Станкевич. Особистий архів Юрія Станкевича
Натомість адвокат Юрій Станкевич, який представляв у суді вірян церков, що не підтримують застосування зброї, стверджує: немає механізму, за яким людина могла б гарантовано отримати небойову посаду.
"Це все на розсуд командира. Немає такого механізму, який би гарантував вірянам посаду на кухні чи ще десь. Це суб’єктивна історія. Хоча суди і пишуть в ухвалах, рішеннях, що людина може претендувати на небойову посаду. Але немає законодавчої вимоги, що людина надасть довідку про належність до церкви і не отримає автомат. З іншого боку, я не чув, щоб когось змушували стріляти, якщо ідеологічно людина проти", – каже Юрій Станкевич.
Свідки Єгови, Адвентисти сьомого дня та баптисти: хто на Чернігівщині судився за право мати невійськову службу
На Чернігівщині в Єдиному державному реєстрі судових справ з 2022-го до липня 2025 року ми знайшли 10 документів, які стосуються альтернативної служби. Судилися представники релігійних організацій "Свідки Єгови", "Адвентисти сьомого дня". Одна справа стосувалася баптистів.
Наприклад, у справі № 743/883/24 людину направили проходити ВЛК у травні 2024 року. В ТЦК він написав заяву на проходження альтернативної служби, оскільки релігія забороняє йому брати зброю до рук. Цікаво, що чоловік належав до "Свідків Єгови" з 2012 року. Однак почав зловживати спиртним, тому в 2020-му його виключили з церкви. Вже під час повномасштабного вторгнення, в листопаді 2023-го, чоловік стверджує, що покинув пити. У лютому 2024-го написав заяву, аби поновитися в організації. Він мав рік випробувального терміну, відвідував релігійні зібрання, але проповідувати не міг.
Дізнавшись про релігійні переконання чоловіка, в ТЦК йому запропонували ремонтувати залізничні шляхи у військовій частині. Та обвинувачений не вважав це альтернативною (невійськовою) службою. Відтак за повісткою не з’явився. Суд вважає, що це ухилення від мобілізації, і призначив йому три роки позбавлення волі. Апеляція залишила це рішення без змін.
У справі № 620/12396/24 чоловік, який є євангелістом-баптистом, намагався довести, що його мобілізували незаконно. Він просив суд припинити його військову службу і виключити зі списків військової частини. Стверджував, що через релігійні переконання не може брати зброю до рук і складати присягу. Про це він повідомляв відповідача, але його все одно направили служити у військо. Суд у задоволенні цього позову відмовив.
Ще один вірянин звинувачував Чернігівську РВА у бездіяльності і через суд вимагав направити його на альтернативну службу. У справі № П/620/4001/25 сказано, що з 2011 року він є членом церкви Адвентистів сьомого дня та церкви на території Центральної Конференції Українського Уніону. В заяві позивач стверджує, що бере активну участь у духовному та соціальному служінні народу України. Віровчення релігійних організацій, до яких він належить, закликає не використовувати зброю проти інших людей та не бути співучасником вбивства.
Тому замість виконання військового обов'язку чоловік хотів проходити альтернативну службу. Він написав відповідну заяву про це до Чернігівської РВА. Але там відповіли, що альтернативна служба застосовується лише як заміна строкової в мирний час. Суд також відмовив у задоволенні позову.
Учасник церкви Адвентистів сьомого дня отримав відмову у відстрочці за релігійними переконаннями. Він намагався скасувати таке рішення через суд. Чоловік є учасником церкви з 2006 року. У задоволенні позову суд відмовив.
Ще одна кримінальна справа стосується Свідка Єгови, який охрестився у 2004 році. Він є дияконом, але на момент судового розгляду заброньованим не був. За релігійними переконаннями він не може проходити військову службу, про що казав під час мобілізації. Однак його доставили до навчального центру. Коли залишили без нагляду, він звідти пішов. Чоловік мав проходити службу як спеціаліст протиповітряної оборони. До цього вірянина застосували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Під заставу його не випустили.
Інший вірянин цієї ж церкви намагався скасувати штраф 17 тисяч гривень, який на нього наклали через неявку за повісткою. Чоловік стверджував: попередив про те, що не прибуде, за допомогою листа. В ньому вказав про релігійні переконання і вимагав замінити військову службу альтернативною. Суд штрафу не скасував. Чоловік відвідує церкву з 2011 року.
Адвокат Юрій Станкевич каже: згідно з судовою практикою та окремими положеннями чинного законодавства, направлення на альтернативну службу здійснюється в мирний час. У період військового стану ці положення не застосовуються. А отже, людей, які є священниками чи прихожанами, можуть відправити на війну. Бронювати священників в Україні почали лише з червня 2025 року.
Протестантські церкви чекають на законодавство про альтернативну службу під час воєнного стану
Пастор Церкви євангельських християн-баптистів (ЄХБ) "Віфанія" у Чернігові Віктор Василенко стверджує, що їхнє віровчення не забороняє брати до рук зброю. Віряни у цьому питанні мають вибір діяти відповідно до особистих переконань.
"Євангельські християни-баптисти можуть не брати зброю згідно з переконаннями, які вони мають у своїй совісті. Так само ми сприймаємо вибір тих, хто бере участь зі зброєю в руках у захисній, не агресивній війні. Тобто коли люди боронять свою країну від загарбників. Багато віруючих наших церков призовного віку зі зброєю служать у війську. На жаль, уже є ті, хто загинув і отримав поранення", – каже Віктор Василенко.
Ярослав Ступак є членом однієї з помісних церков ЄХБ. Чоловік має відстрочку від мобілізації за сімейними обставинами. Він каже, що серед баптистів є чимало добровольців, які воюють зі зброєю з 2022 і навіть 2014 року.
Ця війна для баптистів і для родини Ярослава не перша. Його прадід Мойсей Корноух охрестився в 1932 році. Він воював у Другій світовій: служив на аеродромі, заправляв літаки. Повернувшись із війни, продовжив служити в церкві.
Ярослав Ступак. Особистий архів Ярослава Ступака"Було б добре мати альтернативну службу під час воєнного стану. Це потрібно людям, які за релігійними переконаннями не можуть іти на війну. Я особисто не знаю історій, коли наших братів змушували брати в руки зброю. Тим, для кого це питання совісті, дали посади кухарів, наприклад. Але є й медики та ті, хто збирає тіла, їх рештки. Це також виклик… Так само є бойові хлопці, які добровільно обрали шлях захищати Батьківщину зі зброєю в руках", – каже Ярослав.
Якщо альтернативну службу під час війни все ж таки введуть, то існує ризик того, що деякі люди долучатимуться до церков не через релігійні переконання, а щоб не йти до війська. Віктор Василенко роз'яснив, що аби стати членом церкви, потрібно пройти певний шлях і виявляти істинність своїх переконань.
"Церкви ЄХБ дбають про те, щоб їхні члени були істинно віруючими. Людина має увірувати в Ісуса Христа, покаятися і проявляти зміни в способі життя, а саме, відмовляючись від гріха, прагнути благочестя. Новонавернені відвідують заняття, мають настанову у віровченні та практиці християнського життя, випробовуються, і потім їх допускають до хрещення. Для цього є співбесіди з пастором, зустріч з церковною радою та схвалення на загальних членських зборах. Людині можуть навіть відмовити в хрещенні, якщо вона просить про нього, але не сповідує віру церкви або веде нехристиянський спосіб життя. Такі випадки трапляються нечасто, але вони є. Також віруючий може бути вилучений з членів церкви у випадку відступництва від віри або нехристиянського гріховного способу життя", – пояснив пастор.
Він вважає, що під час війни має бути можливість проходити альтернативну службу для тих, хто з релігійних міркувань не може брати зброю до рук.
Віктор Василенко. Особистий архів Віктора Василенка"Оскільки Конституція дає право людині обирати світогляд і віросповідання та жити за ним, то мають бути і механізми реалізації цього. Є такі, хто не може брати в руки зброю за переконаннями. Ми навчаємо віруючих тому, що вони мають захищати країну в той спосіб, який їм дозволяє їхнє сумління. Ті, хто не беруть до рук зброю, могли б служити на небойових посадах, ставати капеланами. Існує багато потрібної роботи, для якої зброя не є необхідною. Якщо б такі можливості мали місце, то людям було б легше вирішувати ці питання не через суди, а натомість іти на таку службу і допомагати у захисті", – каже Віктор Василенко.
Свою позицію щодо альтернативної служби висловили також у релігійній організації "Свідки Єгови". У пресслужбі розповіли, що всупереч статті 35 Конституції України та статті 9 Європейської конвенції з прав людини, українські суди виносять обвинувальні вироки у справах щодо Свідків Єгови.
"Керуючись своїм сумлінням та особистими релігійними переконаннями, віряни подають заяви з проханням дозволити їм виконувати альтернативну цивільну службу, як це передбачено Конституцією України, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Європейською конвенцією. Свідки Єгови є законослухняними громадянами, які з готовністю служать на благо інших та надають допомогу ближнім у важкі часи. З лютого 2022 року тисячі Свідків Єгови допомагали іншим та виконували різноманітні цивільні роботи. Ми вдячні уряду України, який протягом десятиліть з повагою ставився до вірувань Свідків Єгови та надавав можливість виконувати альтернативну цивільну службу, відповідно до міжнародних стандартів, яких дотримуються країни-члени Європейського Союзу. Ми сподіваємось, що влада в Україні дозволить фізично здоровим Свідкам Єгови служити на благо суспільства і виконувати практичну та суспільно корисну працю шляхом проходження альтернативної цивільної служби", – сказано у відповіді релігійної організації.
Також там зазначили, що станом на червень 2025 року четверо Свідків Єгови перебувають у в’язницях за відмову від військової служби з мотивів особистих переконань, ще троє очікують на вироки в СІЗО.
Робоча група є, а законопроєкту поки немає
У 2024 році в щорічній доповіді щодо дотримання прав людини в Україні омбудсмен звернув увагу на проблеми відсутності альтернативної (невійськової) служби під час воєнного стану. Зокрема, йшлося про збільшення звернень від громадян та релігійних громад України щодо сприяння у забезпеченні гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами права вірян на заміну військової служби альтернативною.
Омбудсмен акцентував на необхідності внесення змін до чинної редакції Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу", аби закріпити там право громадян на таку службу під час війни. Для цього в жовтні 2024 року було створено робочу групу з напрацювання необхідних законодавчих змін, що стосуватимуться можливості проходження альтернативної (невійськової) служби під час дії воєнного стану на чолі з керівником ДЕСС.
У ДЕСС у відповідь на запит Суспільного відповіли, що взяли на себе функцію координатора діяльності Міжвідомчої робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо проходження альтернативної служби під час війни, оскільки їм відомі випадки призову на військову службу під час мобілізації громадян, які заявляли про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням.
Зрештою до складу Міжвідомчої робочої групи увійшли посадові особи з багатьох органів державної влади. Наприклад, у ній є представники таких міністерств: оборони, економіки, розвитку, соцполітики, юстиції, охорони здоров’я. А також фахівці з ДСНС, ДЕСС, Державного центру зайнятості, Генштабу, СБУ, секретаріату Омбудсмена, Служби військового капеланства ЗСУ та Капеланської служби Командування Сухопутних військ ЗСУ.
Від часу утворення робочої групи відбулося два засідання – у листопаді 2024-го та січні 2025-го. Обговорювали доцільність напрацювання не лише окремих положень проєкту Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу", а й підзаконних актів, які визначатимуть порядок її проходження під час війни, підтвердження істинності переконань, визначення державних органів, установ, організацій, відповідальних за контроль за проходженням альтернативної служби, необхідність підготовки переліку підприємств, установ, організацій, які мають потребу в працівниках і до яких можна направити вірян тощо.
В ДЕСС зауважили, що наразі Міжвідомча робоча група не схвалила жодних пропозицій, які можуть бути оформлені як законопроєкт про альтернативну службу.
"За результатами зустрічі Прем’єр-міністра України з представниками Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, яка відбулася 11 червня 2025 року, Мінекономіки спільно з Мін’юстом, Мінрозвитку, Міноборони, Мінсоцполітики, МВС, МОЗ, ДЕСС, за участі Генштабу та Омбудсмена було доручено опрацювати питання щодо удосконалення законодавчого регулювання реалізації військовозобов’язаними громадянами України права на заміну виконання військового обов’язку в умовах воєнного стану альтернативною службою. За результатами опрацювання вищевказаного завдання ДЕСС поінформувала Мінекономіки, що у разі розроблення відповідного законопроєкту вона готова долучитися до напрацювання положень тієї його частини, що стосуватиметься підтвердження істинності релігійних переконань громадян, або розробити порядок підтвердження істинності релігійних переконань у формі підзаконного нормативно-правового акта", – сказано у відповіді на запит.
Віряни і військо: практика ЄСПЛ
Юрист ГО DAP Дмитро Джима розповів про практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо питання військової служби та релігійних переконань людей. Щоправда, усі ці справи стосувалися мирних часів у країнах, звідки позивалися заявники.
Дмитро Джима. Особистий архів Дмитра Джими"Є справа Баятяна проти Вірменії в 2011 році. Це молодий чоловік, Свідок Єгови. Він відмовився проходити обов’язкову військову службу, у Вірменії його засудили. ЄСПЛ тоді визнав, що відмова від військової служби з релігійних переконань підпадає під захист статті 9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Засудження заявника порушило його право на свободу релігії. Це рішення змінило попередню судову практику і встановило новий стандарт захисту для осіб, які відмовляються від військової служби з релігійних міркувань", – каже Дмитро.
І наводить ще дві справи: Савда проти Туреччини у 2012 році. Заявник – пацифіст, який відмовився від військової служби не з релігійних, а з етичних та ідеологічних переконань. ЄСПЛ визнав порушення тієї ж 9-ї статті і підкреслив: право на свободу совісті охоплює не тільки релігійні, але й моральні, етичні або філософські переконання, якщо вони щирі й серйозні.
Там же в 2005 році була справа ще одного анархіста та пацифіста Махмета Алі Ульке. Він відмовився від військової служби з ідейно-моральних переконань. Уперше його засудили за це в 1996 році. Після звільнення – знову призвали, він відмовився і повторно отримав строк. Так було кілька разів.
"Він стверджував, що це нескінченне переслідування є нелюдським поводженням, а також порушенням його свободи совісті. ЄСПЛ визнав, що повторне кримінальне переслідування заявника через його відмову від служби, яка базувалась на глибоких переконаннях, становило нелюдське та принизливе поводження. ЄСПЛ визнав порушення статті 3 Конвенції «Заборона катувань» через повторне переслідування. Ще в 2017-му була справа Адиян проти Вірменії. Країна запровадила альтернативну службу, але вона контролювалась військовими структурами і не була справді «цивільною». Суд вирішив, що це не відповідало релігійним переконанням заявників, тому було визнано порушення статті 9. Отже, практичні наслідки цих справ були такими: держава повинна забезпечити реальну альтернативу військовій службі. Ще один висновок: якщо відмова базується на щирих переконаннях, то не можна карати людину повторно", – резюмує Дмитро Джима.
Читати ще
Читати ще
Подали в СЗЧ, поки був на протезуванні в США: історія ветерана, який судиться за «бойові», та роз’яснення юристів
Читати ще
До ПЦУ після смерті священника перейшли два села на Чернігівщині: про історію, переходи громад та навіщо їм юристи
Читати ще
Чи отримають родини загиблих цивільних добровольців 15 млн грн від держави: історія та юридичні перипетії
