За інформацією: Суспільне Чернігів.
Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва та нарис карти Чернігівської області. Skeiron/Getty Images
На Чернігівщині розпочали підготовку документів для подання позову до Міжнародного кримінального суду, щоб довести факт воєнних злочинів РФ проти культурних пам'яток. Всього таких зруйнованих чи пошкоджених на території області об’єктів 118. Серед них і одна з декількох неоготичних будівель міста. Мова про пам’ятку архітектури ХІХ століття — Музей українських старожитностей Тарновського, а нині — Чернігівську обласну бібліотеку для юнацтва. Вона була частково зруйнована 11 березня 2022 року під час авіабомбардування стадіону імені Гагаріна.
Всі ці випадки руйнування і пошкодження культурних будівель у Чернігівській обласній прокуратурі розслідують як воєнні злочини Росії, й жоден із них не підпадає під критерій "злочини проти культурної спадщини" та його не розглядають як "цілеспрямований удар РФ для знищення ідентичності українського народу".
Як йдеться у Гаазькій конвенції 1954 року,Гаазька конвенція 1954 року забезпечує захист культурних цінностей під час збройних конфліктів, зобов'язуючи держави-учасниці поважати культурну спадщину, забороняти використання культурних об'єктів у спосіб, що може призвести до їх пошкодження, а також запобігати крадіжкам та вандалізму. всі культурні пам’ятки повинні мати особливий захист. І кваліфікація пошкодження чи руйнування таких об’єктів як "злочину проти культурної спадщини" могла б "дозволити пріоритезувати розслідування та притягти до відповідальності винних", стверджує адвокат та експерт ГО "Медійна ініціатива за права людини" Андрій Яковлєв, із яким поспілкувалося Суспільне. У нашому випадку це РФ.
Чому на четвертому році повномасштабної війни Україна не кваліфікує злочини проти культурної спадщини як окремий вид російських воєнних злочинів та що каже експерт про відсутність на Чернігівщині розслідування справ саме щодо культурної спадщини, досліджувала Оксана Рекун.
Зруйновані або пошкоджені 118 закладів культури
Чернігівська бібліотека для юнацтва була частково зруйнована 11 березня 2022 року. Тоді армія РФ скинула декілька 500-кілограмових авіабомб на стадіон, що розташований поруч.
Будівля бібліотеки — один із декількох зразків неоготичної архітектури Чернігова. Це пам’ятка XIX століття, де раніше був будинок Василя Тарновського. Окрім самої будівлі, внаслідок бомбардування були пошкоджені 7 000 примірників друкованих видань, офісна техніка, — повідомили Суспільному в департаменті культури і туризму національностей та релігій Чернігівської ОДА.
До 24 лютого 2022 року Чернігівська бібліотека для юнацтва надавала читачам близько 200 000 книжок на рік. Також проводила виставки та організовувала культурні події.
"Щороку бібліотека нараховувала понад 10 тисяч читачів", — розповіла в.о. директора Марина Книр. Приходили за книжками і молодь, і люди пенсійного віку. Тоді чернігівці та гості міста читали ще багато російської літератури, додала Марина, проте все змінилося з початком повномасштабного вторгнення.
Читати ще
Читати ще
Російськомовні книжки – на дрони: у Чернігові збирають та продають макулатуру, а гроші відправляють на ЗСУ
"До 2022-го молодь читала здебільшого фентезі, містику, трилери, літературу за шкільною програмою, психологію та інше. Пенсіонери переважно брали художню радянську літературу російською мовою. Її, на жаль, у нас було 60% від усього бібліотечного фонду. Після повномасштабного вторгнення РФ попит на книги російською мовою вичерпався у користувачів усіх вікових категорій. Натомість зріс запит на українську книгу та сучасних авторів".
Наразі російськомовна література поступово списується з фондів бібліотеки. Її здають на макулатуру. За ці гроші бібліотека купує сучасну українську книгу, каже Марина Книр.
Чому не розслідують справи саме як "злочини проти культурної спадщини"
Загалом у Чернігівській області після 24 лютого 2022-го зруйновані або пошкоджені 118 закладів культури, серед яких собори та церкви, пам’ятки археології, історії та монументального мистецтва.
Щоб довести, що всі вищезазначені руйнування — воєнні злочини РФ проти культурних пам'яток Чернігівщини, департамент разом із закладами культури обласного підпорядкування та Всеукраїнською громадською організацією "Лицарський хрест" розпочав підготовку документів для подання позову до Міжнародного кримінального суду.
Чинна редакція 438-ї статті ККУ стосується воєнних злочинів. Але там немає відповідного каталогу, тому будь-які порушення законів та звичаїв війни фактично нею криміналізовані, пояснює адвокат та експерт ГО "Медійна ініціатива за права людини" з міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права та міжнародного права прав людини Андрій Яковлєв.
З посиланням на Гаазьку конвенцію про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року та Другий протокол до неї, він зазначив, що культурні цінності мають особливий захист, а сторони, що воюють, зобов'язані дбайливо ставитися до культурних цінностей.
"Атака на культурну цінність допускається тільки у винятковому випадку, якщо об’єкт культурної спадщини почали використовувати у військових цілях. Наприклад, як склад зброї чи як військову позицію. Та, виключно за умови, якщо немає жодного іншого способу нейтралізувати небезпеку та/або послабити військовий потенціал. Тобто просто так, через те, що культурну цінність перетворили на військовий об'єкт, її не можна атакувати, вона не втрачає свій захист і, відповідно, така атака буде воєнним злочином".
Адвокат та експерт ГО «Медійна ініціатива за права людини» з міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права та міжнародного права прав людини Андрій Яковлєв. Facebook/Andrii Yakovlev
Але для того, аби військова атака на цивільну ціль була правомірною, підтвердження військової цілі й переваги недостатньо. Потрібно, щоб атака та її наслідки були пропорційні військовій небезпеці, розповів Яковлєв.
Проте не всі справи в Україні, зокрема й на Чернігівщині, підпадають під критерій "злочини проти культурних пам'яток". Наприклад, в області на обліку у прокуратури за фактами порушення законів та звичаїв війни зареєстровані пошкодження та руйнування не менше ніж 47 об'єктів культурної спадщини національного та місцевого значення.
"Необхідно врахувати, що фактів цілеспрямованого удару по зазначених об'єктах з метою знищення української культури та надбання, знищення ідентичності українського народу не зафіксовано. Усі пошкоджені об'єкти — це супутня шкода, яка спричинялась у зв'язку зі здійсненням нападів на цивільні об'єкти та цивільних людей", — повідомили у прокуратурі.
Всього станом на 29 жовтня 2025 року в Чернігівській обласній прокуратурі зареєстрували 1496 обвинувальних актів за фактами воєнних злочинів РФ. Винесли 48 вироків, по восьми справах ще триває розгляд.
Чи був стадіон "легітимною" ціллю?
Серед таких воєнних злочинів РФ був і авіаудар по стадіону імені Гагаріна у березні 2022 року. Тоді загинули щонайменше вісім бійців тероборони. Поруч із ним розташовані Літній театр та бібліотека. Арена не належить до культурної спадщини, й стадіон може бути однією з військових цілей, розповів Андрій Яковлєв.
"Але, якщо ми говоримо про бібліотеку, тут виникає декілька питань. Чи ця бібліотека якимось чином загальновідома як об'єкт культурної спадщини? Чи вона належить до культурної спадщини й про неї є достатньо публічної інформації? Очевидно, що чим більше культурне значення має бібліотека, тим більше припускається ступінь публічної впізнаваності її захищеного статусу як культурної цінності".
Як пояснює адвокат, випадок з пошкодженням бібліотеки є складним, бо, ймовірно, цілеспрямована атака була саме на стадіон. Проте є фактор того, що російські льотчики знали, куди скидають бомби та що розташовано поруч, і, відповідно, повинні були врахувати наслідки атаки для захищеного об'єкта культурної спадщини.
Андрій Яковлєв вважає 438-му статтю ККУ недосконалою, бо вона "вміщує у собі різні види воєнних злочинів, які є в Женевських і Гаазьких конвенціях".
Тобто в Кримінальному кодексі поки немає окремих статей з відповідним каталогом воєнних злочинів і покараннями щодо тих же екологічних чи культурних злочинів під час війни.
"Сподіваюсь, що найближчим часом буде повністю завершено імплементацію Римського статуту та ми матимемо вичерпний каталог воєнних злочинів. Це необхідно не тільки для збільшення чіткості кримінального закону, а й тому, що в Україні понад 195 тисяч воєнних злочинів (станом на 29 жовтня 2025 року, — ред.). І там занесено те, що може і не вважатися воєнним злочином. Відсутність каталогу воєнних злочинів ускладнює статистику і, відповідно, пріоритизацію розслідувань. А те, що в Чернігові це старанно кваліфікують, мені здається, є хорошим прикладом. Коли більш уважно дивляться не тільки на те, що вносять в реєстр, а й на перспективи доведення справи до логічного кінця".
Ще одним фактором необхідності створення каталогу воєнних злочинів Яковлєв називає "подальше притягнення до відповідальності винних".
"Водночас розробка широкого каталогу культурних цінностей, особливо на окупованих територіях чи поблизу лінії бойового зіткнення, могла б допомогти якщо не зберегти, то хоча б розшукати, а можливо, і відновити. Якщо говорити про руйнування від воєнних злочинів стаціонарних об'єктів, то кримінальне провадження насамперед спрямоване на покарання. Відновлення теоретично можливе в межах цивільного позову, які могли б заявлятися до обвинувачених.Чисто в теорії, можливе стягнення й розшук майна обвинуваченого для компенсації за межами України. Однак тут виникає інша проблема, бо наші вироки поки що не виконуються за кордоном, і є сумнів, що винесені вироки in absentia прийматимуться до виконання, але це вже окрема складна проблема".
Як відновлюють бібліотеку та чи вистачає грошей
Та попри всі труднощі й відсутність розуміння щодо того, чи буде справа про руйнування бібліотеки кваліфікуватись як злочин проти культурної спадщини, її відновлюють. Також зробили 3D-модель будівлі для цифрової фіксації. Цим займаються міжнародні організації чи меценати. На Чернігівщині оцифруванням займалися команди Skeiron та Scan UA.
"У своїй роботі ми використовуємо два інноваційні методи: лазерне 3D-сканування та фотограмметрію. Лазер створює мільйони точок, формуючи точну «хмару» об’єкта, а фотограмметрія дає фотореалістичні текстури. Разом вони дозволяють відтворити форму, розмір і матеріали пам’ятки. Польові зйомки великого об’єкта можуть тривати кілька днів або тиждень, а обробка даних в офісі — від трьох до семи днів", — розповіли у Skeiron.
Для чого створюють цифрові копії?
- Планування реставрації та дослідження конструкції без ризику для оригіналу.
- Можливість віртуальної подорожі пам’ятками через VR та AR.
- Збереження культурної спадщини навіть у разі руйнувань.
Архітектор і засновник проєкту Scan UA Сергій Ревенко у 2022 році у коментарі Суспільному говорив, що на сканування бібліотеки у нього пішло шість годин. Також він знімав її з квадрокоптера. А для того, щоб відтворити об’єкт, потрібно від 1000 до 1200 фотографій високої якості.
Наразі будівлю бібліотеки для юнацтва стабілізували для захисту від руйнування. Проте всередині відновлювальні роботи ще не провели. Для повноцінного відновлення будівлі ще треба близько 28 мільйонів гривень та дев'ять мільйонів гривень для облаштування модульного укриття біля бібліотеки. Коли можуть виділити ці кошти та розпочати відповідні роботи, поки невідомо.
Цей матеріал підготовлено в межах проєкту INSTITUTE FOR WAR & PEACE REPORTING "Правосуддя наживо".
Читати ще
Читати ще
Заморожені активи РФ на понад 270 млрд доларів США: чи має право на ці гроші зруйнований війною бізнес в Україні
Читати ще
Забиті трибуни, «Десна», зірки футболу, шоу-бізнес, російські бомби та руйнування. Історія стадіону Гагаріна у Чернігові
