У білоруській столиці — мінську — триває суд над учасниками ймовірної терористичної організації. П’ятьох фігурантів звинувачують у скоєнні серії злочинів – від нападу на пропагандиста Григорія Азаренка до спроби підриву вузла зв’язку вмф росії у Вілейці.
Серед підсудних є і житель Гомельської області. На суді він дає парадоксальні свідчення.
Про це повідомляє опозиційне білоруське видання «Флагшток».
Олексій Глотов – житель агромістечка комунар буда-кошелівського району. Зі свідчень можна зрозуміти, що 2020 року чоловік працював вахтером у місцевій школі, одразу після виборів долучився до протестного руху.
У червні 2021 року, за версією обвинувачення, сільський сторож виявився головним виконавцем підриву вузла зв’язку російського вмф у вілейці. До того ж у свідченнях Олексія Глотова простежується взаємозв’язок із війною в Україні, яка почалася роком пізніше.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Під прицілом – школи»: на Чернігівщині правозахисники систематизували дані по російських воєнних злочинах
Під час обшуку в гаражі Глотова знайшли 9 коктейлів Молотова і велику кількість піротехніки. У нього також знайшли два пістолети, димову гранату, радіостанцію і гранату РГД. Із судових свідчень очевидно, що зброю він дістав із води під час риболовлі в районі села нижні жари, що розташоване на кордоні з Україною (біля Чернігівської області).
Придбання зброї селянин пояснив тим, що передбачав напад росії на Україну, тому збирався використовувати її для захисту від українців, які, на його думку, планували напад на білорусь.
Маючи намір захищатися від українців, Олексій Глотов знищував майно збройних сил росії. Причина, що спонукала вчинити диверсію, теж вельми несподівана – російський грошовий транш білорусі.
Участь у протестному русі, терористичний акт щодо власності російських військових і загроза нападу з боку України у свідченнях Глотова дивним чином злилися воєдино задовго до початку війни в Україні. Як міг сторож сільської школи передбачити напад росії на Україну до такої міри, щоб узяти на себе підрив військового об’єкта? Однак, попри всю парадоксальність свідчень обвинуваченого, не можна не відзначити, що на сьогодні вони відповідають поточному порядку денному державної пропаганди.
–
