Знакове засідання регіональної комісії з реабілітації репресованих у Чернігові

22 серпня, напередодні відзначення Європейського дня пам’яті жертв сталінізму та нацизму, в Чернігові проведено засідання Регіональної комісії з реабілітації осіб, які потерпіли від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 рр.
Комісія здійснила попередній розгляд обставин, пов’язаних з учиненням репресій проти близько 4 тисяч осіб, одного — потерпілого від репресій.
Ініціатором розгляду питання щодо реабілітації більшості осіб на цьому засіданні було Чернігівське міське об’єднання «Просвіта» імені Тараса Шевченка на чолі з Андрієм Глухеньким.
Юрій Соколов, в.о. голови комісії, поінформував про репресованих в 1920–х – 1950–х роках наступне: 56 осіб вислано за національною ознакою (етнічні німці, мешканці колишніх німецьких колоній Бахмацького району); інші як особи: які ухилялися від виконання планів хлібозаготівлі, «куркулі», так звані «соціально-небезпечні елементи», за використання найманої праці (?!) та вороже ставлення до радянської влади, за антирадянську пропаганду та агітацію.
Рішення про репресії приймалися позасудовими органами. Юрій Соколов назвав ці позасудові органи комуністичного режиму, що вирішували долю людей: постанови Особливої Наради при Колегії ОГПУ (ГПУ), рішення загальних зборів членів колгоспів, постанови Трійки при Чернігівському обласному управлінні НКВС, громадські (?!) вироки загальних зборів членів колгоспів, рішення бідняцько-батрацьких зібрань сіл, постанови сільських рад, вироки Військового Трибуналу військ МВС.
За результатами розгляду прийнято рішення про надання Національній комісії з реабілітації обґрунтованих пропозицій щодо можливості визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій.
Також прийнято рішення підтримати ініціативу Юрія Соколова, в.о. голови комісії, та Олени Потапенко, секретаря комісії, щодо організації спільно з Чернігівською єпархією Православної Церкви України проведення в Козацькому кафедральному соборі Святої Великомучениці Катерини щомісяця поминальної літії за особами, які загинули від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 рр.
«Ми не знаємо навіть де поховано більшість людей, яких вбив комуністичний режим, «попередник» сучасного рашистського агресора. Вшанування пам’яті загиблих від репресій — це якраз «ніхто не забутий і ніщо не забуто» в дії. Також воно є постійним застереженням, що українська перемога над рашизмом — єдина умова безпеки та успішного розвитку незалежної України», — підкреслив Сергій Бутко, член комісії з реабілітації, співробітник Другого міжрегіонального територіального відділу Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установ Українського інституту національної пам’яті.

Олександр Майшев,
член Національної спілки журналістів України

Источник: format.cn.ua