У XVII сторіччі в Ніжині існувала потужна грецька громада. Започаткувалася вона ще за гетьмана Богдана Хмельницького, який своїм універсалом у 1657 році заохотив грецьких купців приїжджати в Україну і, якщо сучасною мовою, перевів їх на єдиний податок.
Тобто вони платили податок тільки в гетьманську скарбницю й отримували захист від інших поборів. Саме це спонукало греків їздити до України з різними товарами. А місцем свого перебування вони вибрали Ніжин. Тому в XVII столітті в Ніжині формується потужна грецька колонія. Тоді ж греки будували свої дві церкви й облаштовували окреме грецьке кладовище. Окрім того, одну з вулиць у Ніжині назвали Грецькою, а ще цілий мікрорайон, де компактно проживали греки, отримав назву Грецького.
На 1882 рік із 12 тисяч населення Ніжина майже тисячу становили греки. Це приблизно 7% населення. Тобто це була потужна національна меншина.
«При грецьких церквах формуються їхні культурні центри. Оскільки греки – нація освічена, вони приїздили сюди з книжками, для себе привозили рукописи, і все це осідало в Ніжині. Власне, це були залишки тієї Візантійської імперії, яка рухнула в XVI столітті.
У Ніжині була потужна колекція грецьких рукописних манускриптів. Причому найдавніші рукописи датувалися X-XI століттями. Всі ці рукописи ще наприкінці 80-х років XIX століття забрали до Києва. Був такий церковно-археологічний музей при Київській духовній академії. То рукописи й манускрипти поїхали туди.
А друковані книжки залишалися в бібліотеці грецького училища. У нас досі цей будинок зберігся. Це колишня швейна фабрика, яка нині, на жаль, у занедбаному стані. Але в її основі – споруди XVII століття», – прокоментував «ЧЕЛАЙН» Олександр Морозов, директор наукової бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
.
