За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Фейсбук-сторінка Академії української музики
З 28 жовтня у Чернігові розпочав свою роботу мистецько-просвітницький проєкт "Академія української музики". У рамках цього проєкту вже відбулися три концерти, потрапити на які можна було завдяки донату на ЗСУ.
Про "Академію української музики", фінансування роботи проєкту, "мєстєчковість" та "попсу", а також про загальну суму зібраних грошей на ЗСУ в ефірі передачі "Праймвечір. Акценти" на Українському Радіо "Чернігівська хвиля" говорили директор Чернігівського музичного коледжу імені Левка Ревуцького Володимир Суховерський, начальниця відділу туризму та промоції Чернігова Катерина Литвин та начальник міського управління культури та туризму Олександр Шевчук.
Володимир Суховерський, Катерина Литвин, Олександр Шевчук. ФОТО: Суспільне Чернігів"2022 рік показав негайну необхідність розставити крапки над "і", продемонструвати Україні музичну спадщину українців. Основна ідея – українська музика для українців.Чернігівщина оголосила битву за імена митців різних епох, перш за все, за імена українських композиторів уродженців Чернігівщини, яких обожнює світ, але чомусь знає їх, як російських композиторів", — говорить Шевчук.
За його словами, проєкт тільки набирає обертів і є багато моментів, над якими ще варто працювати, зокрема формат концертів, цілі, культура спілкування та поведінки на таких заходах.
Де слухати "Академію української музики"
Окрім концертів наживо послухати виконання різних музичних творів можна на таких інтернет-платформах як Facebook та YouTube.
"Потроху ми привчаємо людей до нашого формату, до класичної музики, до наших сторінок у соцмережах. Непогано працюють наші сторінки YouTube та Facebook. На Youtube ми викладаємо окремо кожний твір, щоб люди могли обрати, виконання якого саме твору дивитися і слухати. Вже були прохання робити щомісячний концерт онлайн, що ми й зробили на останньому концерті. Цікавий факт: нам написала людина, яка зараз перебуває на окупованій території. Вона дивилася цей концерт онлайн в Інтернеті й навіть задонатила на потреби ЗСУ", — каже начальник управління.
Катерина Литвин розповідає, що кількість глядачів на трансляціях у Facebook поки невелика, але вважає, що і це гарний початковий результат.
"Нас одночасно дивилися 50 осіб. Так само дивилися трансляцію і в Instagram. Це неочікувано, але це непоганий показник. Тож, є запит – ми радо впроваджуємо нові форми. Наші просвітницькі платформи – це надважка місія в плані просвітництва. Дуже легко люди сприймають матеріал, який дає Tik-Tok, але важко сприймають матеріал, над яким самостійно ще слід попрацювати: пошукати інформацію про композитора, твір, виконавця тощо. Наприклад, щодо результатів, які ми на тепер досягли, люди навчилися не аплодувати між часинами одного великого твору. Це норми етикету подібних заходів і це наша маленька, але перемога".
Хто слухач "Академії української музики"
Щодо питання "мєстєчковості" та чи існує цей проєкт лише для тих, хто і так цінує класичну музику, Катерина Литвин відповіла так:
"Про момент «мєстєчковості» важко говорити, тому що було тільки три концерти. У нас були такі, хто вперше прийшов на подібний концерт, люди не близькі до музики, а потім ці ж люди залишали відгуки, що тепер знають, що таке класична музика, про що той чи інший твір, як називається той чи інший інструмент. Що «Щедрик» був написаний для весни, що існує харківська композиторська школа, що є певний етикет. Це і є просвітницькі моменти. Слід звернути увагу на категорію сімей, які приходять із дітьми. І зараз вже музичні школи отримують запити: «Дитина хоче навчитися грати». Діти, що відвідують концерти, кажуть про те, що або хочуть піти до музичної школи, або виступати на великій сцені. Це також просвітництво".
За словами Олександра Шевчука, академічна музика цікава лише 10% слухачів, натомість 90% аудиторії "попси".
"Якби ми привезли таку поп-зірку, у нас би із відвідуванням не було взагалі проблем. Але задача просвітництва не в тому, щоб комусь сподобатися, а в тому, щоб відкрити широкій аудиторії ті пласти і сторінки для немузикантів, не дотичних до такої музики. Але кількість немузикантів потроху збільшується".
"Класична музика не є бізнесом"
На думку Володимира Суховерського, популяризацію класичної музики має дотувати держава, адже отримати прибуток з цієї справи майже неможливо.
"Займатися культурною просвітою потрібно щоденно. Класична музика не є бізнесом, вона завжди дотувалася державою. Це державне завдання: займатися високою культурою, яка формує націю. На жаль, у нас в державі дуже мало робиться для такої просвіти. У нас більше звертають увагу на те, що подобається масово і швидко доходить. У нас немає і фестивалів класичної музики. Я абсолютно не проти «Євробачення» та інших шоупрограм, але надзвичайно велика частка ефіру, як і до війни, присвячена саме їм. І якщо ми не зламаємо це, то так буде і після війни".
Він вважає, що якщо музика існує століттями, тисячоліттями, то вона варта, щоб її слухали, а людина навчилася її розуміти.
"Люди мають знати, що 100 років тому в США вперше прозвучав «Щедрик» в Карнеґі-Хол (англ. Carnegie Hall, концертна зала в Нью-Йорку – ред.) і звучить в Америці й досі. Там його вже знають, як різдвяний спів «Різдвяні дзвони». І от тут ми мусимо говорити, що це теж наше, наш «Щедрик», написаний геніальним Миколою Леонтовичем. А щоб зрозуміти Леонтовича, треба трохи напружитися розумово, послухати його твори. Наш проєкт має бути провідником в цьому, а за Леонтовичем підуть інші музиканти і композитори".
Катерина Литвин наголошує на самому академізмі в музиці, завдяки якому українці формуються як нація.
"Ми закладаємо основи того, якими ми будемо. І якщо ми сьогодні повернемо свої імена які привласнює собі наш сусід, поставимо академізм в музиці, зокрема, на високий рівень, то це буде свідчити про інтелектуальність нашої нації. Тому що академізм і любов до такої музики, вміння її розуміти – це високі щаблі освічених людей".
На кожному з концертів музиканти не лише виконують різноманітні твори, а й спілкуються зі своїми слухачами, розповідаючи їм про композитора, твір, свої емоції.
"Слово налаштовує слухача. Твір тоді проникає в людину інакше. І тут не треба бути музикантом, тут треба бути просто уважним. Це емоційна та інтелектуальна робота. Взагалі, культура за останні 30 років в Україні сильне не допрацювала і сьогоднішня війна – це результати недопрацювання на культурному фронті. Насправді, все криється в культурі, абсолютно все починається з культури. На жаль, саме через такі події, але російська агресія сьогодні прискорила формування свідомості у людей, вони дуже швидко зробили еволюційні кроки, і в культурі, і в сприйнятті історії, літератури тощо", — говорить Шевчук.
Хто фінансує "Академію української музики"
За словами начальника управління культури, вони сторюють лише каркас проєкту, а фінансує проєкт меценат.
"Наші управління і заклади культури створюють каркас проєкту, а меценат фінансує те, що потребує фінансування: проживання та харчування музикантів, роботу фотографів, операторів, звукорежисерів та іншого персоналу. Але хочеться, щоб цю функцію виконували декілька державних інституцій. Це мають бути грантові проєкти й мінімум раз-два на рік це мають бути open-air концерти для широкого загалу за участі більшої кількості виконавців класичної музики різних жанрів".
Умовний квиток на кожен концерт "Академії української музики" коштує як мінімум 100 грн донату на ЗСУ. Загалом вже вдалося зібрати понад 70 тисяч гривень.
"Академія української музики — проєкт меценатський. Умовний квиток на концерт – це донат на ЗСУ. Треба за QR-кодом знайти рахунок фонду і перераховувати суму не менше 100 гривень. Можна й більшу суму, але найменша, за умовами проєкту – 100 гривень. Щоразу перед концертом ми пишемо, до якого фонду ми долучаємося, і на що підуть зібрані за умовні квитки кошти. Грудневий збір здійснювався на фонд "Це Моє місто", на придбання системи нічного бачення для автомобіля на схід нашим чернігівським хлопцям. В листопаді збирали на "Валькірію" БФ "Північний Янгол". В жовтні це були два загальноукраїнські й один місцевий фонд «Балсанка»", — говорить Литвин.
"Щедрик" з міста-героя Харкова
На грудневому концерті "Академії української музики" виступали гості з Харкова, вони виконали "Щедрик" Миколи Леонтовича.
"Це було дуже символічно. Дует піаністів приїхав на один вечір із Харкова, щоб зіграти для чернігівської публіки. У їхньому виконанні прозвучав «Щедрик» у новій обробці. Її зробила харків’янка Олена Шевченко-Михайловська, яка нині проживає із дітьми у Франції", — розповіла Катерина Литвин.
З початку повномасштабного вторгнення піаністи були в Харкові, а концерт у Чернігові був для них першим за останні дев'ять місяців. Олександр Шевчук взагалі не був певний, що піаністи встигнуть приїхати до Чернігова, адже в Києві того дня вимкнули метро.
"В Києві у день їхнього приїзду ще й метро припинило роботу. Ми навіть не були упевнені, що вони приїдуть. Ми вже були морально до того, що вони не приїдуть. Тому ми й програму були змушені трішки змінити й вони виступали у другій половині концерту".
За словами Шевчука, наступний концерт буде вже у січні, де чернігівці почують вокалістів у нестандартних формах. Зокрема українські пісні в аранжуванні європейських музикантів та чоловічий хор.
