За інформацією: Суспільне Чернігів.
Колаж із зображенням модульного містечка на вулиці Дрозда у Чернігові. Суспільне Чернігів
У Чернігові на вулиці Дрозда є модульне містечко, яке складається з 13 будинків. Оселяючись тут, кожна родина тимчасово отримує мебльовану квартиру з власною кухнею та ванною кімнатою і натомість втрачає виплати ВПО. За оренду люди не платять. А ось комунальні послуги — за їхній рахунок. Кожна квартира за лічильниками розраховується за спожиту воду та електроенергію. Але ще є платіжка в ЖЕК, яка викликає у людей багато питань: його послуги коштують 24,6 гривні за квадратний метр. З однокімнатної квартири це "виливається" у понад 700 гривень, з двокімнатної — майже в 1 000. Близько 60% цих сум — вартість опалення та освітлення місць загального користування. Ця плата фіксована: розрахована ЖЕКом за максимальною потужністю батарей та лампочок у коридорах. При цьому в кожному будинку є окремий лічильник, який рахує фактично спожиту електроенергію в коридорах.
Далі у тексті — історії кількох мешканців модульного містечка на Дрозда, проблеми, з якими вони стикаються, та спроба розібратися, чому соціально незахищеним людям встановили тариф, який вони називають "золотим".
Зцілюються грядками від турбот та зберігають у телефонах фото своїх зруйнованих будинків
Колись на цьому місці по вулиці Дрозда у Чернігові був зарослий травою пустир. Але в 2023 році за кошти іноземців тут звели модульне містечко для переселенців — людей, які втратили житло через обстріли чи окупацію. За підтримки Червоного Хреста збудували двоповерхові будинки. Згодом Латвійська Республіка профінансувала встановлення й одноповерхових для багатодітних родин. Поруч є спортивний майданчик. Самі будинки оснащені пандусами. Біля кожного є клумби, їх доглядають самі мешканці.
Модульне містечко на вулиці Дрозда у Чернігові. Суспільне Чернігів
Валентина Андрусенко живе з чоловіком в однокімнатній квартирі з відкриття модульного містечка у жовтні 2023 року. Її дім на Кільцевій у Чернігові був зруйнований у перші дні повномасштабного вторгнення. Відтак до звільнення області подружжя ночувало в школі №15, а після — у родичів. Потім отримали соціальну квартиру в модульному містечку. Договір уклали на рік, щоразу його потрібно продовжувати.
Валентина Андрусенко та фото її зруйнованого будинку. Суспільне Чернігів
Подружжя намагається відбудувати свій зруйнований дім. Але з цим є складнощі.
"Спочатку нам від міської ради дали 50 тисяч гривень. Потім – будівельні матеріали. Але з десяти позицій ми отримали лише чотири. Згодом почалася програма єВідновлення. Ми подали документи. Отримали 200 тисяч гривень. За ці кошти придбали гіпсокартон, перемички для його кріплення та двері. Збирали всі чеки, бо потрібно було відзвітувати впродовж року, аби отримати ще один транш. Але ніхто не знав, як це зробити: донька за кордоном, а дім на неї оформлений. Так ми пропустили строки. Нам сказали: чеки вчасно не віддали, тому вважається, що ви відбудували будинок. Як таке може бути? Дім зруйнований на 90%, як його можна відновити за 200 тисяч?", – дивується Валентина.
Леся Барбаш. Суспільне Чернігів
Також проблеми з відновленням житла має Леся Барбаш. Зараз вона багатодітна мама, до повномасштабної війни родина жила в гуртожитку на ЗАЗі. 13 березня 2022-го росіяни скинули на нього авіабомби.
Але родина досі не може отримати сертифікат на купівлю житла. Гуртожиток мав блокову систему розселення. Одна з кімнат у блоці Лесі не була приватизована. Через це ніхто із сусідів не може отримати компенсації.
"Минулого місяця я отримала листа з податкової, що маю сплатити податок на нерухоме майно – майже п'ять тисяч гривень. Це податок на житло, якого немає. До того ж, у нас кімната була всього на 20 квадратів. Схоже, що суму всього блока чомусь повісили на мене. Ми маємо дати витяг з реєстру зруйнованого майна, аби податок зняли. Невже вони не мають доступу до реєстрів, що тепер ще й цими питаннями треба займатися?”, – дивується Леся.
Інші жінки, що зібралися біля будинку, – переселенки з різних міст України. Валентина Козир з Куп’янська, що на Харківщині. Вона залишила дім 6 червня 2022 року. Проїхала дев'ять блокпостів, Печенізьке водосховище, поки дісталася до Харкова. Звідти попрямувала до брата в Чернігів. У лютому 2024 року вона отримала тут квартиру.
Валентина Козир та її спалена багатоповерхівка у Куп’янську. Суспільне Чернігів"У мене вже немає житла, і мало перспектив його отримати. Є фото, що наша багатоповерхівка спалена. Я звернулася в поліцію із заявою про руйнування. Вони все зафіксували. На отримання сертифікату ще не подавала документів. Чекаю, може, хтось першим пройде цей шлях. Але ж документів точно не вистачатиме, бо їх фізично неможливо отримати. Тому сподівань мало", – говорить Валентина Козир.
Її подруга Тетяна Чухрай із Херсонської області теж зберігає в телефоні фото свого будинку, який був у воді до рівня даху.
Тетяна Чухрай показує, як виглядав її дім після підриву російськими військовими Каховської ГЕС. Суспільне Чернігів
Це наслідки підриву російськими військовими Каховської ГЕС у червні 2023 року. Але більше жінка сумує, коли згадує, як її старша дочка з онуком виїжджали з рідного дому.
Тетяна Чухрай. Суспільне Чернігів"Окупанти приходили двічі, пропонували їй стати директоркою школи. Донька відмовлялася. Після другого разу ми вирішили, що їй вдома залишатися небезпечно. Знайшли перевізника, і вона із сином поїхала. Перед одним із блокпостів вони зупинилися заночувати десь. Перед мостом бачили цивільну автівку з родиною: мама, тато, діти. Люди намагалися виїхати самотужки. На ранок, коли донька проїжджала повз, то побачила, що та машина була спалена. Це неможливо усвідомити: була ціла родина – і немає її", – зі сльозами говорить Тетяна.
Жінки зцілюють себе працею на клумбах: садять квіти і цілий рік за ними доглядають. Кажуть, це для них медитація. Серед цих квіткових клумб вирізняється одна, що тимчасово належить іхтіологу з Криму Василю Васильченку: серед жовтня там на кущах висять помідори.
Василь Васильченко та його грядка з помідорами. Суспільне Чернігів"Я вірив, що Україна буде звільняти Крим. У 2014-му їздив у Дніпро голосувати за президента, аби показати, що Крим – це Україна. Думав, на півострові мають бути люди, які допоможуть ЗСУ, зорієнтують на місцевості. Але цього не сталося. Тому в 2016 році я все залишив і поїхав на материкову Україну. Спочатку в Дніпро, а в 2019-му – у Чернігів до доньки", – розказує свою історію Василь Васильченко.
У січні 2022 року чоловік хотів записатися до тероборони, але його не взяли через вік. А вже за місяць отримав таки зброю: її тоді роздавали всім охочим. Василь чергував на блокпостах під час боїв за Чернігів. До серпня був у війську, їздив на навчання. Потім його звільнили за віком. Зараз він на пенсії: вирощує помідори та плете сітки в одному з волонтерських центрів.
За квадратний метр у ЖЕК переселенці платять 24,6 гривні
Кожна родина тут має свою історію. Але тепер їх об’єднують спільні проблеми. Після поселення в модульному містечку, людям розіслали однакові повідомлення про припинення виплат ВПО. Перед поселенням про це попереджали не всіх.
Повідомлення про припинення виплат ВПО, які отримали люди після заселення в модульне містечко. Суспільне Чернігів"Вони так по закону можуть робити, що вдієш. Он у Новоселівці люди отримують виплати: місцева влада взяла на себе ці витрати. У нас вирішили, що нам не треба, бо нам дали тимчасове житло", – говорить Валентина.
Але найбільше люди нарікають на дорогу квартплату. Ідеться саме про платіжку в ЖЕК-13, який надає послуги з утримання цих тимчасових споруд.
“У квартирах усе працює на електриці: плити, бойлер, опалення. Але хто б міг подумати, що чи не найбільше доведеться платити за ЖЕК. З однокімнатної квартири беруть 715 гривень, з двокімнатної – майже тисячу. Однакова сума і влітку, і взимку. Один квадратний метр коштує 24,6 гривні. Де ви бачили такі тарифи?" – обурюється Валентина Козир.
Мешканці пояснюють: понад 60% від суми, яку вони платять у ЖЕК, – це опалення та освітлення місць загального користування. Ідеться про коридори: там є п'ять батарей та 14 лампочок. Люди економлять, вмикають не всі. У будинках встановлені окремі лічильники для місць загального користування. Та попри це, ЖЕК бере плату не за фактично спожиту електроенергію тут, а фіксовану суму, що розрахована за максимальною потужністю всіх приладів у коридорах.
Кошторис витрат ЖЕК №13 на утримання модульного будинку. Суспільне Чернігів
У кожному будинку – 16 квартир: 12 однокімнатних та чотири двокімнатні. Отже, щомісяця з одного будинку сплачують 12,5 тисяч гривень. Із них понад сім тисяч гривень – оплата електроенергії за освітлення та опалення місць загального користування.
Люди зверталися з цього приводу в ЖЕК-13, у виконавчий комітет Чернігівської міської ради, у Держпродспоживслужбу, проте досі не можуть вирішити питання тарифу, який називають "золотим".
Тетяна Чухрай, Валентина Андрусенко та Валентина Козир. Суспільне Чернігів"Нам кажуть: зекономлені кошти – різниця між сплаченою нами в ЖЕК сумою та тією, що він по факту перераховує в «Енеру» за опалення та освітлення коридорів – будуть використані на доопрацювання, ремонти. Ось ми просили вдосконалити систему зливу. Коли дощі чи сніг, усе на плитку біля вхідних дверей ллється. У нас на першому поверсі живуть люди, які пересуваються на кріслах колісних, ходять з паличками. Там слизько, можна впасти. У деяких будинках вода затікає в коридори. Та нам відповіли, що немає коштів лагодити це. Як нема? Казали ж, що є економія… Ніхто нічого не пояснює", – обурюються люди.
ЖЕК визнає фіксований тариф, міська влада проблем не бачить, а експерт наголошує на ризиках корупції
Інженер ЖЕК-13 Максим Титенко у телефонному коментарі Суспільному розповів, що в модульному містечку діє фіксований тариф на опалення та освітлення місць загального користування.
Максим Титенко. ФОТО: Суспільне Чернігів"Він закладався в розрахунку за потужностями будинку використаної енергії за проєктом. Коли містечко здавалося в експлуатацію, то прораховувалися потужності будинку. Їх і заклали в тариф. Отоді такий прорахунок був, і так він приймався", – пояснює Максим Титенко.
Каже, що загалом у багатоквартирних будинках люди за місця загального користування платять за лічильником. А в модульному містечку плату розрахували за потужностями, при тому, що лічильник є.
Інженер не знає, як змінити ситуацію. Каже, потрібно робити перерахунок. Рекомендував мешканцям звернутися в управління ЖКГ.
“Будемо розглядати це питання. Я думаю, управління поверне це питання до нас і будемо розглядати. Або якщо буде лист від міської ради", – говорить Максим Титенко.
Наприкінці жовтня ініціативна група містечка намагалася зайти до будівлі управління ЖКГ, аби зареєструвати звернення. Але в будівлю їх не пустили, сказавши, що до ЖЕКів та їхніх тарифів не мають жодного стосунку. Рекомендували писати листи у відділ звернень громадян Чернігівської міської ради.
Суспільне відправило запит до виконкому Чернігівської міської ради. У відповіді сказано, що ЖЕК може надавати послугу з управління, підґрунтям для її правильної ціни є технічна характеристика будинку. Також зазначено, що послугу надають на підставі договору, умови якого передбачають підстави зміни розрахункових показників з кошторису, які безпосередньо впливають на розмір ціни з управління, та не залежать від підприємства/управителя – законодавчо встановлені розміри заробітної плати, податки, збори, вартість робіт, товарів та послуг. Перерахунок робиться як в бік збільшення, так і зменшення.
Також у відповіді зауважили, що Чернігівська міська рада та підприємство, яке надає послугу в модульному містечку на Дрозда не визначає тариф на електричну енергію, це компетенція НКРЕКП. Хоча питання в запиті було не про тариф на електроенергію як такий, а про те, чому в платіжках за послуги ЖЕКу є фіксований (однаковий для квартир у всіх будинках, влітку та взимку) тариф на освітлення та опалення місць загального користування, якщо для цих місць є окремі лічильники в кожному будинку.
Публікуємо текст запиту та повну відповідь на нього.
Запит Суспільного. Суспільне Чернігів
Відповідь на запит Суспільного. Суспільне Чернігів
Ситуацію з вартістю послуг ЖЕК-13 прокоментував голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. Він зауважив, що таке рішення міської влади встановити фіксовану плату за опалення та освітлення місць загального користування є законним. Але є питання щодо його адекватності.
Олег Попенко. Facebook-сторінка Олега Попенка"Якщо є лічильник, то кошторис послуг має виглядати так. У складовій обслуговування має бути окремо прописані всі послуги, які надає ЖЕК. А щодо опалення та освітлення місць загального користування в таких випадках прописують: сплачують за електроенергію згідно лічильника. Мене вразила величезна вартість обслуговування тимчасового містечка. Бо 24,6 гривень за квадратний метр – це щонайменше вдвічі дорожче, ніж реальна вартість обслуговування звичайного багатоквартирного будинку. У таких випадках є ризик корупційної складової, яку заклали у вартість послуги, і використовують ці кошти на власний розсуд", – наголосив Олег Попенко.
Він рекомендував мешканцям писати листи в ЖЕК, до міської ради, звертатися до депутатів та всіляко порушувати це питання в публічній площині. Іншого механізму вирішення цього питання, каже експерт, немає.
Читати ще
Читати ще
З безплатними обідами, але без укриття: як живуть переселенці з прикордоння Чернігівщини у Новоселівці
Читати ще
Зброя суперечить релігійним переконанням: чи можуть віряни в Україні обрати альтернативну службу замість мобілізації
