За інформацією: Суспільне Чернігів.
Збір врожаю на Чернігівщині. Суспільне Чернігів
Що відомо про аномальну зиму, з чим це явище пов'язане, як підвищення температури повітря впливає на майбутній врожай на Чернігівщині?
Про це та інше говорили в ефірі "Українського Радіо Чернігів" з власником фермерського господарства "Напорівське" Григорієм Ткаченком, заступником директора департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА Василем Жуком та завідувачем кафедри екології, географії та природокористування НУ "Чернігівський колегіум" ім. Шевченка Юрієм Карпенком.
Що розповідає еколог про аномальні зими
Завідувач кафедри екології, географії та природокористування Юрій Карпенко говорить, що атлантичні повітряні маси не дають змоги просуватися арктичним, це одна з причин підвищення температури.
"Взагалі, якщо говорити про атмосферні процеси, то вони багатокомпонентні, багатогранні. Якщо брати природні аспекти, то антициклон, який сьогодні над європейським субконтинентом домінує, він сприяє тому, що атлантичні повітряні маси до нас інтенсивно вторгаються, зупиняючи, не даючи постійно діяти арктичним масам повітря, які зазвичай формують нашу зиму", — говорить завідувач кафедри екології та природокористування Юрій Карпенко.
Юрій Карпенко. Суспільне Чернігів
Зі слів еколога, такі тривалі температурні коливання призводять до теплих зим. Вони не типові для України, а типові для Поліського регіону.
Також на природні умови впливають і бойові дії, які проходять на території України.
"Вони впливають, тому що потрапляє зайва концентрація газів, підвищується температура в осередках займання. І ми можемо спостерігати ще один такий процес, що взимку випадає менше опадів, тобто ми маємо менші показники зимових опадів. А це сніг, це мокрий сніг, ми маємо дощ або туман сьогодні. Це, як кажуть, альтернатива тому, до чого ми звикли".
Як погодні умови впливають на врожай на Чернігівщині
Власник фермерського господарвства "Напорівське" Григорій Ткаченко розповідає, що його виробництво на близько 80% залежить від погодніх кліматичних умов. Зокрема, з його слів, на Чернігівщині вже декілька останніх років є дефіцит вологи. Аби підлаштуватися до нових кліматичних умов, треба підбирати такий насіннєвий матеріал, на який зміни клімату не впливають, окрім того, необхідно створювати державні програми зі зрошення рослин.
"Весь час занотовую, записую ті природні явища, які проходять в нашій державі. Так от, перше таке суттєве потепління і різку зміну клімату я побачив у 2010 році. І є дуже такі жахливі роки, як, наприклад, 2010-й, 2018-й, де було досить відчутне потепління. Ще 10-12 років тому соняшник асоціювався із південним степом. А на сьогодні, в районі Чернігова і навіть північніше, вирощується ця культура. Вона досить посухостійка, і вона нормально реагує на велику кількість активних температур".
Григорій Ткаченко. Суспільне Чернігів
На Чернігівщині за останні роки активно почали вирощувати кукурудзу, каже Григорій Ткаченко.
"Кукурудза відрізняється від, наприклад, соняшника тим, що вона потребує великої кількості вологи. І що я хочу сказати, що зона Полісся завжди відносилася до зони достатнього зволоження, а от вже декілька років ми бачимо дуже великий дефіцит вологи. І з кожним роком це збільшується, збільшується".
На сьогодні фермерам треба оптимізувати своє виробництво та пристосовуватися до погодніх умов, каже Ткаченко.
"По-перше, це треба підбирати нормальні сорти і гібриди тих чи інших культур які посухостійкі, які можуть переносити зміни клімату. Ну і друге, це треба, щоб були і державні програми. І з року в рік вивчаємо культури, вивчаємо гібриди і їздимо, дивимося і акцент ставиться на посухостійкість.
Аномальні зими не сприяють накопиченню вологи взимку, каже Ткаченко, також влітку не випадає достатньої кількісті опадів. Це негативно впливає на врожай.
"Я хотів би зупинитися ще на такому факторі, що всім нам відомо, поліська культура – це картопля, яка припиняє ріст і розвиток при температурі 23-24 градуси. Тобто, якщо вже температура більше 23-24, то розраховувати на якийсь гарний врожай картоплі не варто. Якщо ми навіть виконали правильно всі агротехнічні прийоми, забезпечили рослину поживними речовинами, а вологи не буде, то не буде і врожаю".
Заступник директора департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА Василь Жук каже, на Чернігівщині 60-70% урожаю залежить від погодних умов.
"У мене є певна інформація від гідрометцентру, що у нас теплі зими були у 2006-2007 роках, 2019-2020, 2022-2023 роках і маємо цю зиму також дуже теплою. За весь період спостережень, жодного теплого січня, такого як в цьому році, не було взагалі в Україні.
Василь Жук. Департамент агропромислового розвитку
Окремі культури, які були висіяні восени, перебувають у фазі неглибокого спокою, каже Василь Жук. Деякі культури в кінці січня 2025 року почали відновлювати вегетаціюВегетаційний період – час, протягом якого рослина вегетує, тобто росте та розвивається.. Озима пшениця витримує нові температури. Проте збільшення температури сприяє зменшенню врожаю, розповідає директор департаменту.
Що робити, щоб зберегти врожай
Аби врятувати врожай, можна використовувати зрошення рослин.
"На сьогодні зрошення в основному використовується на картоплі, овочах. Якщо використовується капельне зрошення, ми можемо дати з вологою і поживні речовини", — каже Григорій Ткаченко.
Також необхідно дотримуватися сівозмін, мінімально обробляти ґрунт і зменшити пестицидне навантаження.
"Чергування культур все-таки мінімально необхідне. Тобто, соняшник по соняшнику не сіється. У нас соняшник, соя, кукурудза, пшениця і вони (фермери, — ред.) це комбінують. Вони змінюють місця", — каже директора департаменту агропромислового розвитку.
Зі слів Ткаченка, на сьогоднішній день від засобів хімічного захисту відмовитися фермерство не може.
Також, як каже Григорій Ткаченко, що у таких теплих зимах є дуже велика кількість недоліків.
"Це і велика кількість шкідників і хвороб у верхньому шарі ґрунту. Ґрунт не промерзає і вони зберігаються. Це потребує ширшого використання тих самих засобів захисту. Але є і плюси. Як я вже сказав, Європа в таких умовах живе вже дуже-дуже багато років. І от я на своєму підприємстві хочу сказати, що ця тепла зима дала можливість проводити зяблеву оронкуЗяблева оранка — це осіння підготовка ґрунту до весняного посіву ярих культур. Безвідвальна оранка проводиться за допомогою глибокорозпушувачів, а відвальна здійснюється за допомогою плуга. В результаті оранки відбувається оборот верхнього шару ґрунту. Процедуру проводять, починаючи після збирання врожаю та до пізньої осені, коли земля вже починає застигати практично цілу зиму. Клімат міняється циклічно. Ми повинні пристосовуватися до тих викликів, які ставить природа".
Як розповів в ефірі заступник директора департаменту агропромислового розвитку Василь Жук, у 2025 році на Чернігівщині очікують врожай не менший, ніж він був у 2023-му та 2024 роках.
Читати ще
Читати ще Сіють те, що не треба експортувати та можна переробити: як на Чернігівщині стартувала посівна
Читати ще Аграрії Чернігівщини зібрали цьогоріч рекордний врожай від початку повномасштабного вторгнення
