За інформацією: Суспільне Чернігів.
Продукти та предмети гігієни на складі Банку продовольства Чернігівської області. Українська Федерація Банків Продовольства"Суть Банку продовольства полягає в тому, щоб продукти не потрапляли на смітник, а доходили до кінцевого споживача. Ми хочемо, щоб їжа допомагала людям, а не утилізувалася".
За даними ООН, зазначає Дмитро Шкрабатовський, в Україні щороку утилізується понад три мільйони тонн продовольства. Водночас гуманітарної допомоги потребують понад 12,7 мільйона українців.
"Банки продовольства покликані стати механізмом, який дозволяє ефективно перерозподіляти продукти замість їх знищення".
Світовий досвід та українська модель
Система Банків продовольства не є суто українською, зауважує Дмитро Шкрабатовський. Перший Банк продовольства з’явився у США ще у 1967 році. Сьогодні американські банки продовольства щороку отримують гуманітарну допомогу на мільярди доларів.
У Європі система почала розвиватися з 1986 року, коли перший Банк продовольства відкрили у Франції. Нині практично кожна європейська країна має власний Банк продовольства, а національні організації об’єднані у Європейську Федерацію Банків продовольства.
"Українська Федерація Банків продовольства є асоційованим членом європейської федерації та працює за єдиними міжнародними принципами. Водночас українська модель враховує особливості воєнного часу та масштаб гуманітарної кризи, спричиненої повномасштабним вторгненням", — каже голова Правління УФБП.
Як працює система і які продукти можна передавати
Система Банків продовольства має три рівні.
- Перший рівень – координаційний. На цьому етапі Українська Федерація Банків продовольства співпрацює з державою, бізнесом та міжнародними партнерами.
- Другий рівень – регіональні банки продовольства. В областях створюються окремі осередки, яким федерація допомагає з логістикою, складськими приміщеннями та взаємодією з місцевою владою.
- Третій рівень – благодійні та громадські організації, які безпосередньо передають продукти людям у громадах.
До передачі допускаються майже всі види продуктів харчування, окрім алкоголю та тютюнових виробів. Це можуть бути крупи, консерви, борошно, цукор, м’ясні вироби, заморожені продукти та інші товари.
Особливу увагу приділяють контролю якості. Організації працюють виключно відповідно до українського законодавства: продукти з простроченим терміном придатності не можуть передаватися людям і підлягають утилізації. Головна ідея полягає в тому, щоб передати продукти споживачам до завершення терміну придатності, а не допустити їх викидання.
"Продуктові набори, які формують банки продовольства, можуть важити до 16–18 кілограмів. Для багатьох сімей це суттєва підтримка, яка дозволяє забезпечити харчування на кілька днів або навіть тиждень", — зазначає Дмитро Шкрабатовський.
За його словами, система Банків продовольства вже давно довела свою ефективність у світі:
"Усі європейські Банки продовольства працюють за єдиною системою. Україна також впроваджує цей досвід, адаптуючи його до наших реалій та умов війни".
Волонтери роздають людям продукти. Українська Федерація Банків Продовольства
Допомога під час війни
Після початку повномасштабної війни діяльність Банків продовольства набула особливого значення. Організації почали активно допомагати внутрішньо переміщеним особам, жителям деокупованих територій, мешканцям прикордонних громад та родинам військових.
Амбасадор Української Федерації Банків продовольства Дмитро Вівчарюк розповідає, що долучився до проєкту після знайомства з командою федерації у 2023 році. За його словами, банки продовольства стали прикладом ефективного об’єднання волонтерів, меценатів та міжнародних партнерів.
"Одним із важливих напрямів роботи став проєкт гарячого харчування: працюють волонтерські кухні, де щодня готують тисячі гарячих обідів для людей, які потребують підтримки. На Чернігівщині проєкт «Гаряча їжа» стартував з 1 квітня й триватиме до кінця червня в межах Іванівської, Михайло-Коцюбинської, Киселівської, Чернігівської, Новобілоуської громад", — каже Дмитро Вівчарюк.
Керівниця благодійного фонду "Банк продовольства Чернігівської області" Оксана Тунік-Фриз зазначає, що лише за місяць роботи проєкту на Чернігівщині вдалося роздати понад 20 тисяч гарячих обідів.
"Щоранку наші волонтери починають роботу ще з шостої години. Ми готуємо та доставляємо гарячі обіди людям, які потребують підтримки, зокрема у прикордонних громадах. Гарячі обіди отримують соціально вразливі категорії населення – люди похилого віку, переселенці, малозабезпечені сім’ї та інші громадяни, які опинилися у складних життєвих обставинах".
Гарячі обіди – лише один із напрямів роботи, додає Оксана Тунік-Фриз.
"Федерація ініціює багато різних проєктів. Гаряча їжа – це лише один із них. Наші волонтери доставляють їжу не тільки в ті громади, де зараз працює проєкт «Гаряча їжа», ми працюємо і на прикордонні: доставляємо продуктові набори від УФБП, й досі працюємо в проєкті «Хліб надії» у прикордонних громадах".
Як Банки продовольства визначають людей, які отримують допомогу
Як зазначають представники Української Федерації Банків продовольства, для організації допомоги Банки продовольства співпрацюють із державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Зокрема, на Чернігівщині Банк продовольства та Чернігівська обласна військова адміністрація підписали меморандум про співпрацю.
Саме так визначаються потреби громад, кількість людей, які потребують підтримки, а також категорії населення, яким допомога необхідна насамперед.
"Ми отримуємо запити щодо необхідної кількості допомоги. Звичайно, закрити всі потреби одразу неможливо, але ми бачимо реальну ситуацію та координуємо роботу разом із партнерами", – пояснює Дмитро Шкрабатовський.
Представники організації наголошують: система формування списків отримувачів допомоги є відкритою та прозорою.
"Це не «списки по знайомству». Якщо люди потребують допомоги, вони можуть звернутися до представників громади або волонтерів, подати інформацію про себе, після чого ці дані передаються для формування запиту на допомогу", – зазначають учасники проєкту.
Люди під час отримання гарячих обідів. БФ «Банк продовольства в Чернігівській області»
Банки продовольства – це вже не лише про продукти
Сьогодні система Банків продовольства стала не лише механізмом передачі продуктів, а й мережею взаємодопомоги між регіонами України.
Представники організації наголошують: завдяки співпраці між різними областями вони можуть оперативно вирішувати гуманітарні питання. Якщо допомога потрібна людині у Харкові, Херсоні чи Чернігові – волонтери швидко знаходять контакти та координують дії.
"Сьогодні ми вже велика родина. Це давно не тільки про їжу", – підкреслює Оксана Тунік-Фриз.
Важливою частиною цієї роботи стала взаємна підтримка самих громад. Наприклад, мешканці деокупованих сіл Чернігівщини, які самі отримували гуманітарну допомогу, тепер регулярно збирають кошти та продукти для українських військових.
"Люди похилого віку збирають гроші для наших хлопців, передають продукти для госпіталів. Це дуже цінно", – зазначає Оксана Тунік-Фриз.
Чому система Банків продовольства має працювати й після війни
Голова правління Української Федерації Банків продовольства Дмитро Шкрабатовський переконаний: система Банків продовольства має діяти не лише під час війни, а й у мирний час.
"Війна закінчиться, але проблеми з продовольством та потреба у допомозі нікуди не зникнуть. Тому ця система має працювати постійно", – наголошує він.
Сьогодні в Україні вже працюють Банки продовольства у Чернігові, Харкові, Херсоні, Миколаєві та інших регіонах. Організація об’єднує 48 громадських і благодійних організацій у 23 областях України, а допомагають у роботі понад тисяча волонтерів.
У країнах Європейського Союзу такі банки працюють десятиліттями. Наприклад, у Франції діє 79 банків продовольства, у Польщі – 36, у Чехії – 15.
Волонтери, благодійники та представники федерації переконані: підтримка людей, збереження продуктів та розвиток культури взаємодопомоги повинні стати частиною державної політики.
"Це логічно і раціонально. Якщо ми можемо допомогти людям замість того, щоб викидати продукти, – ми повинні це робити", – підсумовують учасники проєкту.
Читати ще
Читати ще
Не припинив своєї роботи ні на день під час російського вторгнення: як працював Прилуцький хлібзавод у 2022 році
