За інформацією: Суспільне Чернігів.
Керівник Чернігівського обласного бюро судово-медичної експертизи Юрій Полюк та репатріація тіл українських військових. Колаж Суспільне Чернігів
Після чергового обміну загиблими на експертизу до Чернігівського обласного бюро судово-медичної експертизи передали 30 тіл українських військових. Загалом же з 2024 року, відколи установа бере участь в репатріаційнихРепатріація — повернення на батьківщину. діях, через неї пройшло близько 300 тіл. В якому стані тіла захисників потрапляють в Україну, з якими ситуаціями довелося стикатися чернігівським судмедекспертам та як відбувається процес ідентифікації і скільки часу це займає? Про це Суспільному розповів керівник Чернігівського обласного бюро судово-медичної експертизи Юрій Полюк.
Кількість місць в холодильниках обмежена
Як пояснив Юрій Полюк, у Чернігові немає можливості приймати більшу кількість тіл, оскільки їх потрібно зберігати, а кількість місць у холодильниках обмежена.
За його словами, якщо порівнювати тіла, з якими доводилось працювати у 2022 році, і зараз, то це дві великі різниці.
"Розумієте, у 2022 році ми працювали в основному з поля. Тобто назвати це репатріаційними діями важко. Це були тіла з деокупованих територій або з місць бойових зіткнень. Тобто нам довозили тіла свіжезагиблих, як цивільних, так і військових. Звісно, що стан тіл був набагато краще. Зараз приїжджають по репатріації або скелетовані тіла, або в стані глибоких гнильних змін. Тобто це досить поганий стан", — говорить Юрій Полюк.
Він наводить приклад, що із 30 таких тіл за візуальними ознаками можна опізнати, скажімо, одну людину.
"Це тіла, які пролежали хто рік, хто два, хто декілька місяців. Тобто важко сказати, тому що деякі, бачимо, що були в стані глибокої заморозки. Їх могли забрати з поля бою на певному етапі гниття, а потім помістити в потужне холодильне обладнання, уповільнивши процес розкладення тіла. За тим, що нам надає противник, це, якщо не помиляюсь, тіла з 2023 і 2024 років. Але ми досить критично ставимося до цієї інформації, бо вже були випадки, коли надавали хибні дані".
Так, за словами Юрія Полюка, був випадок, коли у 2024 році під час обміну разом з тілами українських військових передали тіло військового Російської Федерації.
"Це було видно за зовнішніми ознаками: форма, натільні жетони. І це було підтверджено. Його забрало Міністерство оборони знову на передачу нашому ворогу".
Коли ідентифікують 30 тіл, з якими працювали чернігівські судмедексперти?
Для розуміння ситуації Юрій Полюк пояснює: 30 тіл, які передали після чергового обміну, певний відсоток їх — це залишки.
"Коли тіло в стані скелетування, я так розумію, що на полі бою дуже важко зібрати це все, тому — це певні фрагменти тіл, які вдалося транспортувати. Ну і є тіла, повторюсь, з глибокими гнильними змінами, але майже повністю тіла. Тобто в більшості випадків, в останній репатріації, це досить велика частина тіла".
Як розповідає керівник Чернігівського обласного бюро судово-медичної експертизи, все це привозять у трупних пакетах з маркуванням, яке нанесли росіяни.
"Ми їх ідентифікуємо і надаємо свої номери, і вже потім за нашими номерами і нашими ідентифікаційними ознаками ведемо їх далі. Наші нормативні документи регламентують: якщо певний фрагмент або частина тіла відокремлена від основного (наприклад, окремо тулуб з головою і ногами, і окремо відірвані руки), то коли ми будемо проводити індентифікацію, обов'язково відбиратимемо матеріали на ДНК, на співпадіння з усіх окремих частин. Тому що бували випадки, що в одному мішку було шість тіл".
За таких обставин, каже Юрій Полюк, бути впевненими, що уже вся людина знайдена і, умовно, в наступному обміні не прийде ще якась частина тіла, просто неможливо.
"Навіть коли у нас вже була інформація про людину (у неї з собою були документи, банківські картки, телефон), все одно робилася ДНК-інформація, яка підтверджувала особу. Це для того, щоб виключити випадок, коли підкинули документи іншої особи".
Наразі матеріал усіх 30 тіл, з якими працювали чернігівські судмедексперти після чергового обміну, відібраний та переданий для подальшого дослідження, розповідає Юрій Полюк.
"Дай Бог, щоб у найближчі шість місяців ми дізналися результат, кого ідентифікували. Тому що дуже велике навантаження ДНК-лабораторії, у нас їх не так багато, як хотілося б, і, на жаль, велика кількість загиблих, а процес досить непростий, тривалий, трудозатратний та дороговартісний".
10-15% тіл можуть так і не ідентифікувати
За словами Юрія Полюка, із практики, 10-15% тіл можуть так і не ідентифікувати.
"Тому що буває дуже погана якість матеріалу, який у нас є. Особливо часто це буває з обгорілими тілами, тобто, при дії високої температури руйнуються м'які тканини, кістки, і потім із них неможливо вилучити ДНК-профіль. Або тіла в стані скелетування, коли кістки втрачають всі органічні матеріали, і теж є певні проблеми з вилученням ДНК із цих решток".
Для того, щоб родичі зниклих безвісти змогли довідатися, чи не повернули серед загиблих їхнього рідного, працює гаряча лінія.
"В межах нашої області всі ці контакти і дії проводять співробітники МВС. Потрібно звернутися на "гарячу лінію", де нададуть інформацію покроково, що і за чим робити. Потім здати ДНК-матеріал, щоб було з чим порівнювати", — пояснює Юрій Полюк.
Читати ще
Читати ще
У Чернігові розповіли, як шукають та ідентифікують безвісти зниклих військових
