Після повномасштабного ворожого вторгнення вивчати іноземні мови українців змусило саме життя. Адже чимало співвітчизників змушені й донині шукати порятунку від війни за кордоном. Ізнання мови країни, в якій перебуваєш, – щоденна життєва потреба.
Між тим, і в Україні багато українців прагнуть опанувати іноземні мови. І не дарма, бо почасти знання іноземної мови, зокрема англійської, – одна з вимог дляпрацевлаштування. Окрім того, президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт «Про застосування англійської мови в України», яким передбачається офіційно закріпити статус англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні.
А чи знають іноземні мови чернігівці?
Тетяну Терещенко з Чернігова разом із донькою доля закинула до Італії, причому, прямуючи куди очі бачать, аби тільки подалі від театру бойових дій, жінка не знала італійської.
«З самого початку не володіла на нормальному рівні жодною з іноземних мов, почала самостійно вчити англійську лише для того, щоб мати змогу під час подорожі ставити елементарні запитання та розуміти на них відповідь. Після того, як потрапила в Італію через війну, продовжувала вчити англійську, абсолютно відмовлялася вчити та сприймати італійську мову. Адже сподівалася швидко повернутися додому. Але війна затягнулася, і лише через рік життя в Італії я почала вчити італійську. Зараз я розмовляю трохи італійською, але пів року недостатньо як на мене, тому буду відвідувати додатково курси італійської мови, щоб розмовляти грамотно», – каже Тетяна.
Майже кожен чернігівець знає російську. Зрозуміло, що за нинішніх обставин це не привід для гордості. Утім, жартома дехто вважає, що знання цієї мови можна використати на користь Україні.
«Досі вважав, що не володію іноземною мовою, але тепер зрозумів, що відмінно володію іноземною мовою… Мовою військового агресора… Як це допомагає у житті? Ну, можна хизуватися знанням іноземної мови… Також якщо трапляться шпигуни – зможу підслухати, зрозуміти та переказати їхні таємні задуми… Англійською не володію, бо не володіти мовою треба , а розмовляти. Вивчити? Якщо це буде потрібно, то так, але зараз нема потреби…» –зазначив Дмитро Коток.
.
Сєргєй Карась взагалі народився і жив у росії, але за велінням серця рідними для нього стали Україна й українська мова.
«З іноземних володію лише російською. У школі (а потім у коледжі та університеті) вчив німецьку, але й знав її, відверто кажучи, не надто добре (хоча в університеті був серед призерів олімпіади з перекладу з німецької), а зараз забув і те, що знав.
Замислювався про вивчення мов багато. Наприклад, щодо вивчення япської мови (це мова одного зі штатів Федеративних штатів Мікронезії). Але в сучасному світі, напевне, найбільш затребуваним є вивчення англійської. Її, на жаль, ніколи не вчив. Знаю, що то мій слабкий бік», – розповів він.
Чернігівці, які знають англійську, успішно користуються нею і в побуті, і на роботі.
«Володію трохи англійською. Не те щоб дуже добре, але володію. Можу зрозуміти носія мови, можу прочитати нескладний текст.
У житті допомагає. Інколи потрібно, наприклад, інструкцію до якогось товару прочитати.
Я постійно поповнюю свій словниковий запас англійської мови. Можна сказати, все життя вчу», –зізнається Олена Лазун.
Натомість Ірина Синельник каже, що набуті знання треба неодмінно використовувати, бо інакше можна забути все, що вивчав.
«У школі та університеті я вивчала німецьку, навіть «кандидатський» іспит склала. Але ніколи в житті не користувалася нею і нині геть все забулося. Хоча, ймовірно, у німецькомовному середовищі я щось таки згадала б. Англійську я почала вивчати вже після університету. Трохи використовувала під час подорожей за кордон. Але справжній прорив стався врозумінні та мовленні під час перебування в Косово, де в столиці майже всі на доброму рівні володіють англійською. Уже маю кілька публікацій англійською. Цей напрям журналістської діяльності мене дуже приваблює і мотивує, адже це нагода розповісти світові, що відбувається в Україні. У вивченні мови головне – мотивація. Коли знаєте, навіщо це вам, то процес вивчення триває швидше та краще. І ще важливо постійно практикувати, бо іноземна мова з активної може швидко перетворитися на пасивний багаж», – пояснює вона.
Також відомо, що нова мова позитивно впливає на світогляд і світосприйняття людини. І доведено, що білінгви (знавці двох і більше мов) більш гнучко ташвидко пристосовуються до нових обставин і викликів, аніж носії однієї мови.
Ірина Осташко
