Вони віддали життя за вільне та незалежне майбутнє українського народу — 18 березня на Чернігівщині попрощалися з 5 воїнами, які загинули у мужнім бою проти російських окупаційних військ.
Про це повідомляють у Чернігівському обласному ТЦК та СП.
Молодший сержант Кохась Євгеній Олександрович народився 5 травня 1981 року у Чернігові.
Тут ріс та проживав, навчався у місцевій ЗОСШ №20, а після неї — у Чернігівському державному інституті економіки та управління. Останні роки працював у ТОВ «Вена», а після початку повномасштабної війни долучився до оборонців Батьківщини. На службу потрапив до складу військової частини А0281 на посаду командира відділення та разом з побратимами віддано боронив Україну від загарбників.
10 березня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині Кохась Євгеній загинув. Попрощалися з воїном у його рідному місті, поховавши на кладовищі «Яцево».
Солдат Петрушевський Микола Миколайович народився 1 лютого 1982 року в селі Лоза на Закарпатщині.
З часом разом з родиною Микола переїхав до села Дубовий Гай на Прилуччину, тут навчався у місцевій ЗОСШ, а потім вступив до Березоворудського технікуму на факультет механізації і обслуговування сільськогосподарської техніки. Певний час проходив службу у лавах ЗС України, а потім повернувся на Чернігівщину. Останнім часом працював автослюсарем на станції технічного обслуговування великогабаритного транспорту у Броварах.
Після подій 24-го лютого 2022 року Микола добровільно долучився до лав оборонців України, потрапивши на службу до складу військової частини А4030. Протягом року він віддано захищав рідну землю від окупантів, борючись за вільне майбутнє Батьківщини, але 6 березня 2023 року під час виконання чергового бойового завдання на Донеччині Петрушевський Микола загинув. Попрощалися з воїном у Прилуках.
Солдат Рожик Ігор Іванович народився 2 травня 1989 року.
Певний час проживав на Тернопільщині, у 2004 році закінчив загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, після чого одразу влаштувався на роботу. Працював у Києві, а останніми роками проживав разом з дружиною на Бобрівщині. Після повномасштабного ворожого вторгнення чоловік потрапив до лав оборонців України, яку із серпня 2022 року захищав у складі військової частини A4427 на посаді номера обслуги мінометного взводу.
12 березня 2023 року під час виконання бойового задання на Харківщині підрозділ Ігора потрапив під ворожий артилерійський обстріл, внаслідок чого чоловік отримав травми, які виявилися несумісними з життям. В останню путь воїна провели у Бобровиці (фото 5-6).
Солдат Галушко Владислав Олександрович народився 13 квітня 1999 року на Бобрівщині.
Тут проживав, навчався у місцевій ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, а після її закінчення у 2014-му році вступив до вищого професійного училища залізничного
транспорту.
Останнім часом працював на приватному підприємстві охоронцем, а з початком повномасштабної війни почав займатися волонтерством. Трохи згодом чоловік взяв до рук зброю та став на захист територіальної цілісності та недоторканості України. Службу ніс у складі військової частини А2120 на посаді оператора протитанкового відділення, даючи гідну відсіч ворожим окупаційним військам.
10 березня 2023 року під час боїв в одному з населених пунктів Луганщини Галушко Владислав загинув. Попрощалися з воїном також у Бобровиці.
Крім того, у селі Галайбине на Борзнянщині в останню путь провели солдата Олещенка Юрія Миколайовича 1988 року народження. Навчався Юрій у Галайбинській загальноосвітній школі, а працював у Києві. Після подій 24 лютого минулого року долучився до лав ЗС України та у складі військової частини А0281 віддано боронив свободу та Незалежність рідної держави. Загинув воїн 11 березня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.
–
