Мабуть, важко знайти іншу сферу медицини, яка б викликала стільки побоювань та неприємних вражень, як лікування зубів. Завивання свердла, уколи від яких німіє язик, тривале сидіння з відкритим ротом у спеціальному кріслі… усі ці фактори створюють досить неприємну атмосферу. Однак лікувати зуби необхідно. Мало кому відомо, але навіть у давньому Єгипті, лікарі якого могли успішно робити навіть операції на черепі, хворі зуби ставали вироком навіть для фараонів. Упродовж багатьох століть медики могли хіба що вирвати надокучливий зуб, однак ставити пломби чи протези навчилися відносно нещодавно.
У всьому світі 9 лютого представники цієї професії відзначають професійне свято – Міжнародний день стоматолога. Тож з цієї нагоди ми вирішили поцікавитися, чи не бояться їх відвідувати чернігівці.
Ірина, студентка:
– Визитов к стоматологу не боюсь. Недавно лечила зубы. В детстве тоже не боялась. Постоянно ходила к врачам. Мне было все равно – главное, чтобы лечили. Сначала ходила к стоматологу у себя в селе, пока он не переехал сюда, а у нас появился другой. Сходила к нему, но он сказал слишком высокую цену – и я приехала в Чернигов и сделала тут за полцены.
Олександр, військовий:
– Як звичайна людина, трішки боюся. Не люблю їх, але й не боюся. У дитинстві всі боялися, бо були такі прилади, що не можливо було їх не боятися. Але зараз технології інші, та й лікарі вже не такі.
Кажуть, що треба ходити раз на півроку, але я буваю десь раз на рік. Частіше не можу себе змусити. Загалом же, візити намагаюся не відтягувати.
Ірина, пенсіонерка:
– Если нужно идти, то иду. Не боюсь. В детстве не ходила, зубы у меня здоровые были. Лечусь у частного стоматолога уже много лет.
Прогресс в этой сфере ощутим – лекарства другие, машины. Что же вы хотите? Мне 70 лет, и за это время много всего поменялось.
Еженедельник "Семь Дней"
