У другій половині ХІХ – на початку ХХ сторіччя чернігівці дотримувалися церковних обрядових свят. Одним із головних серед них було Водохреще.
Як усе відбувалося в Чернігові, селах і містечках області, нині відомо головним чином із розповідей старожилів і деяких документів.
«Є села й містечка, які дійсно зберігають традиції та пам’ять. Напередодні свята відбувалися приготування. Якщо в населеному пункті була водойма, то в морозяну погоду в ній вирізали ополонку в формі хреста. Зокрема, маємо згадки про таке з північних сіл Семенівщини й Новгород-Сіверщини.
Після цього лід у формі хреста ставили поруч із ополонкою. Далі цю брилу льоду поливали буряковим розсолом, ніби кров’ю Христа. А в сам день Водохреща чоловіки, які мали рушниці, стріляли в повітря. Це означало, що нині – велике свято», – прокоментував «ЧЕЛАЙН» Максим Блакитний, директор Чернігівського історичного музею.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Городні дорослі та діти стають на ковзани: на місцевому стадіоні запрацювала ковзанка
Між тим, за його словами, в історичних документах він не натрапляв на інформацію, чи пірнали чернігівці на Водохреще в ополонку. Тож сказати точно, було це чи ні, не може. Натомість освячену воду люди з ополонки набирали, бо вона вважалася цілющою.
«Священник проводив обряд освячення, а потім люди набирали в макітри чи глечики водичку й несли додому. Далі цю водичку самі потрошку пили, давали худобі, додавали до страв під час приготування», – зазначив Максим Блакитний.
Історик каже, що до встановлення радянської влади такі дійства були масові, а в радянські часи багато священників було репресовано, храми закрито. Однак деякі священники до Другої світової війни і після неї залишалися, то один духівник, за бажанням людей, міг їздити по кількох селах і освячувати воду. Але цього не афішували.
«Щодо дат, коли відзначали Водохреще, то, згідно з даними 1909 року, в Чернігові 6 січня відбулося святкове богослужіння на Водохреще (Богоявлення) у Борисоглібському соборі. Було зроблено хресний хід на Соборній площі, де у спеціальному наметі освятили воду, а під час занурення хреста у воду тричі було зроблено залп із гвинтівок. Усіх охочих окропили водою. Але інформації про купання в річці таки немає.
1912 року в Чернігові 6 січня відбулося урочисте богослужіння на Водохреще в Спаському соборі. Відбувся хресний хід до Десни, де була зроблена «Іордань», хрест занурили у воду. А надалі всіх охочих покропили водою. Під час освячення води тричі дали залп із вогнепальної зброї», – докладніше розказав Максим Блакитний.
–
Ірина Осташко
