Упродовж останніх 250 років у західному світі прийнято вважати, що різниця між вільною та залежною людиною полягає в тому, наскільки добре дотримуються її права. Відповідно, і країни, де практично немає проблем із правами людини, вважаються вільними. Попри те що впродовж своєї історії Україна ледь не сторіччями знаходилась у складі держав, де порушення тих або інших прав було явищем звичним, – нині ми стали на інший шлях. І якщо козацькі повстання часто проходили під гаслами боротьби «за права і вольності», то сьогодні ми переважно зіштовхуємося з проблемами соціального характеру. Тим не менш питань залишається чимало.
10 грудня у світі відзначався Міжнародний день прав людини. Тож ми вирішили запитати, чи доводилося містянам зіштовхуватися з порушенням прав та яких взагалі прав найгірше додержуються в нашій країні.
Валентина, пенсіонерка:
– Лично мне не приходилось сталкиваться. А если и было что-то подобное, то решалось без особых проблем. Мне кажется, что у нас в стране наибольшая проблема с правом на труд. Людей часто не оформляют на работу официально, и у них потом проблемы и с оплатой, и со стажем. Это тоже можно решить, но кому это интересно? Здесь все зависит от работодателей и от налогов, которые государство придумывает.
Володимир, студент:
–Особисто в мене подібних проблем ніколи не виникало. Але думаю, що в Україні вони є. Найчастіше це стосується домашнього насильства або того ж самого булінгу в школах. Тобто в першу чергу проблема в насильстві над людьми. Але так яскраво, як це відбувається в країнах третього світу або азійських країнах, які розвинуті не до кінця, у нас немає. Тут ми на правильному шляху: йдемо до збагачення нашої ментальності європейськими цінностями.
Марина, працівниця ювелірного магазину:
– К счастью, никогда не приходилось сталкиваться. Я думаю, что, скорее всего, больше на дороге. Там очень много нарушений. А так достаточно и других. Отстаивать свои права реально. В Европе же как-то отстаивают их,значит и у нас можно.
Еженедельник "Семь Дней"
