Попри війну, різдвяно-новорічні свята залишаються часом, коли хочеться тепла, затишку та маленького дива. Традиції зимових свят на Чернігівщині від родини до родини відрізняються, проте бажання створити святкову атмосферу залишається спільним для багатьох. І це не лише прикрашена ялинка та гірлянди, це зустрічі з родиною, давні звичаї й традиції, які в селах області бережуть досі.
Ми розпитали жителів області, як вони готуються до свят цього року та які традиції плекають у своїх родинах.
фото з сімейного архіву Людмили Дмитренко
Людмила Дмитренко, село Величківка Менської громади
Раніше, коли в нас були малі діти, ми встановлювали ялинку. В нас є залізна основа, в яку встромляли гілочку – і так робили велику ялинку. Живу ялинку ми ніколи не зрізали, бо мені шкода їх, ми з ялинок зрізали зайві гілочки. Коли діти роз’їхалися, ми теж ставимо ялинку, але вона зовсім інша, аніж була тоді. Ми просто ставимо гілочку у вазу, прикрашаємо іграшками та дощиком. Головне, щоб у будинку пахло ялинкою, щоб відчувалося свято. Цього року теж будемо прикрашати.
фото з сімейного архіву Людмили Дмитренко
Раніше Новий рік ми святкували вчотирьох, але доньки в місті, тому будемо вдвох із чоловіком. А ще з нами святкуватимуть наші три котики. Новий рік ми не зустрічаємо, не чекаємо опівночі. Просто вечеряємо і лягаємо спати, а на ранок уже зустрічаємо. Приготуємо традиційно «олів’є», також зроблю крабовий салат, я його дуже люблю, звісно, будуть фрукти.
фото з сімейного архіву Людмили Дмитренко
Раніше, коли діти були малими, ми на Новий рік грали в гру. Я купувала подарунки різні, запаковувала їх, підписувала номерками, вони брали номерок і отримували свій сюрприз. Зараз ми вже так не робимо, але будемо загадувати одне бажання на всіх – це мир і перемога.
Гноми власноруч створені Людмилою Дмитренко
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зимову локацію з гномами облаштували неподалік траси в селі на Чернігівщині
Наталія Тарасенко разом з чоловіком Олексієм та внучками Таліною і Євою
Наталія Тарасенко, жителька села Стольне Менської громади
Звісно, цьогоріч ми плануємо прикрашати ялинку. Ця традиція в нас існує вже давно, бо в нас є онуки, яких завжди чекаємо на різдвяно-новорічні свята. Впродовж останніх років нам ялинку привозить внучка, купує її в Чернігові, в лісгоспі. Ми її ставимо, і онуки як хочуть, так її і прикрашають. Тому цьогоріч, коли онучка привезе, тоді будемо і прикрашати.
У нас є чимало традицій. Ми святкуємо різдвяно-новорічні свята з 2023 року вже по-новому. На Святвечір стараємося готувати 12 пісних страв. Зазвичай на Різдво до нас приїжджають діти, онуки, сідаємо всі разом вечеряти. Обов’язково вранці на Різдво, 25 грудня, діти ходять колядувати.
Наталія Тарасенко разом з чоловіком Олексієм та внучками Таліною і Євою
Новорічні традиції – це обмін подарунками. А ще ж 31 грудня – Щедрий вечір, цього дня дівчата ворожать на кислих млинцях. Беруть один млинець і йдуть селом, кого першого з чоловіків побачать, так і зватимуть їхнього нареченого.
Наталія Ігнатенко, село Анисів Іванівської громади
Прикрашаємо ялинку щорічно. До Дня святого Миколая ялинка завжди в нас прикрашена. Прикрашаємо завжди всією родиною та читаємо старі газети. Бо новорічні іграшки замотані в старі газети. У кожного з нас є своя улюблена іграшка, яка має свою історію. І ще одна традиція – щороку купуємо одну нову іграшку: або символ року, або з якоюсь тематикою.
Наталія Нікітенко, селище Короп
Цьогоріч різдвяно-новорічні свята будемо святкувати і по-новому, і по-старому. Звісно ж, будемо прикрашати і ялинку, плануємо це зробити до Різдва – 25 грудня.
–
