Під час війни така болюча проблема, як домашнє насильство, на жаль, нікуди не зникла. А деякі фахівці стверджують, що, навпаки, навіть дещо загострилася, бо екстремальні умови воєнного стану стали потужним каталізатором для агресії, психологічного тиску та контролю всередині родин.
Протягом перших трьох місяців 2026 року в Чернігівській області офіційно зафіксували 718 звернень щодо домашнього насильства. За оцінками моніторингових платформ та органів соцполітики, Чернігівщина наразі демонструє середні показники за рівнем поширеності та фіксації цього злочину порівняно з іншими областями України. Традиційно переважна більшість звернень – від жінок. Хоча трапляються звернення і від чоловіків. Фіксують звернення і від дітей.
Ситуації, що сприяють підвищенню агресивної поведінки
За словами психологів, є чимало факторів, що сприяють виникненню агресивних проявів у родинах. Насамперед це надмірний психологічний стрес. Постійний страх за життя, невизначеність майбутнього та хронічна тривога виснажують нервову систему, що провокує спалахи люті й агресії.
Дається взнаки економічна нестабільність Втрата роботи, житла, звичного доходу та недоступність базових речей посилюють напруження в родині. Це часто переростає в економічний шантаж і контроль.
Також вимушене тривале перебування членів родини в одному замкненому приміщенні, наприклад під час повітряних тривог або в евакуації, поглиблює наявні конфлікти.
На жаль, спроби подолати бойовий і цивільний стрес за допомогою алкоголю чи інших речовин різко підвищують рівень фізичної агресії.
В умовах війни тяжче захистити себе
Через втрату ресурсів жінки та діти часто стають повністю матеріально залежними від кривдника. Це унеможливлює швидкий переїзд або розрив стосунків.
Комендантська година, руйнування інфраструктури та бойові дії ускладнюють можливість фізично втекти з дому чи звернутися по допомогу.
Дається взнаки синдром «не на часі», коли самі постраждалі часто знецінюють власні страждання. Вони вважають домашнє насильство менш важливим на тлі загальнонаціональної трагедії.
Між тим, терпіти насилля в жодному разі не можна і не варто, бо кожен прояв агресії для жертви може стати останнім.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Сновській громаді триває скандал довкола непобудованої альтанки
Де отримати допомогу
У Чернігові постраждалі від домашнього насильства можуть отримати екстрену, медичну, психологічну, юридичну та соціальну допомогу у спеціалізованих комунальних службах, правоохоронних органах і через національні гарячі лінії.
Чернігівський міський центр соціальних служб: фахівці центру надають комплексні психологічні, юридичні та соціальні послуги. За потреби допомагають із направленням до безпечного місця тимчасового перебування.
Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради: звертайтеся сюди, якщо свідками або жертвами домашнього насильства стали діти чи підлітки.
Управління у справах сім’ї, молоді та спорту міської ради: координує заходи щодо запобігання та протидії домашньому насильству у громаді.
Екстрена допомога та фіксація правопорушень
Національна поліція України: у разі прямої загрози життю або здоров’ю негайно викликайте поліцію для затримання кривдника або винесення термінового заборонного припису. Телефон: 102.
Національні гарячі лінії (цілодобово та анонімно)
1547 — Урядова гаряча лінія з протидії домашньому насильству.
116-123 або 0-800-500-335 — Національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству (Ла Страда-Україна).
–
Ірина Осташко
