26 жовтня під час розширеної наради з керівниками структурних підрозділів та комунальних підприємств заступник чернігівського міського голови Віктор Геращенко повідомив, що вже у грудні в Чернігові можуть виникнути проблеми з централізованим опаленням.
— Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, має розробити договір з постачальником останньої надії для теплопостачальних організацій. Адже таким чином держава зможе застрахувати себе на випадок розірвання договорів на постачання природного газу НАК Нафтогазом з теплопостачальними підприємствами. В середу рішенням кабінету міністрів буде запроваджуватись постачальник останньої надії для бюджетних установ. Для населення такі угоди вже існують. Виконувати ж ці договори без перегляду вартості теплової енергії неможливо, — заявив заступник міського голови.
Також Віктор Геращенко проінформував про ситуацію з чернігівськими закладами, які на сьогоднішній день залишаються без опалення.
— В Україні є окремі заклади, які мають власні котельні і напряму споживають газ. Всього таких закладів нараховується близько 12500. І всім цим закладам треба укласти договори на постачання газу. На сьогоднішній день укладено лише 1500 договорів. У Чернігові своєї черги на укладення договорів чекають 8 закладів. Зокрема: дитячий садок №66, Центр туристично-оздоровчої та виховної роботи з дітьми та молоддю, Палац художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, бібліотечна філія №1, бібліотечна філія №6 , міський стоматологічний центр та терцентр соціального обслуговування Новозаводського району. Всі документи, які необхідні для укладання цих договорів, ми подали. Але коли саме дійде черга до закладів нашого міста – невідомо. Нам у даному випадку залишається лише чекати, бо жодного впливу на цей процес ми не маємо, — підкреслив заступник міського голови.
У свою чергу, Владислав Атрошенко акцентував увагу на тому, що й досі залишається без відповіді багато питань, пов’язаних з проходженням опалювального сезону.
— Очевидно, що багато суб’єктів виб’ються з графіку платежів, тому треба передбачити для них можливість скористатися послугами постачальника останньої надії. Але договору постачання останньої надії поки нема, його потрібно напрацювати. Неврегульоване питання на сьогоднішній день і щодо обліку і розрахунків на позабалансові обсяги газу, які однозначно будуть споживатись, адже не факт, що цей опалювальний сезон буде теплішим за попередній. Немає жодних публічно наданих Кабінетом міністрів роз’яснень, жодних розпоряджень, жодних документів, які дозволяють містам, у тому числі таким як Чернігів, відшкодовувати різницю у тарифах генеруючим суб’єктам, які є комунальними, але знаходяться у довготерміновій оренді. Одна справа, коли це комунальне підприємство і з міського бюджету йому відшкодовуються кошти. Інша справа, коли ці кошти треба відшкодовувати не комунальним суб’єктам господарювання. Тут є серйозні відмінності. Але жодних документів, які регламентують ці процеси, нема, — заявив Владислав Атрошенко.
Також міський голова в черговий раз наголосив на несправедливості компенсаторних заходів держави, які спрямовані на покриття різниці у тарифах на енергоносії.
— Ніхто не враховує, що 4% від ПДФО, які обіцяє повертати держава до місцевих бюджетів, у Чернігові і, наприклад, у Києві, у перерахунку на душу населення — це зовсім різні суми. Так, у Чернігові цей показник дорівнює 4071,80 грн. на душу населення, а у Києві – 7849 грн., тобто майже у два рази більше. У місті Дніпрі, яке є промислово розвиненим, 4% ПДФО на душу населення дорівнює 6062 грн. Що у півтора рази більше за Чернігів. Таким чином ми бачимо, що компенсація держави на проходження опалювального періоду різним містам України абсолютно різна. Таке рішення уряду є абсолютно неадекватним, нечесним та несправедливим, — наголосив Владислав Атрошенко.
Він навів і показники середньодобової температури у різних містах України, які суттєво відрізняються. Так, наприклад, у 2020 році середньодобова температура у жовтні у Чернігові дорівнювала 11,5 градусів, у Дніпрі 13,2 градуси, а у Херсоні – 15,5 градусів. Подібна ситуація, де середньодобова температура у Чернігові на кілька градусів холодніша ніж у Дніпрі та Херсоні, спостерігається і в 2018 та 2019 роках. Це означає, що, за логікою, Чернігів має отримувати більші кошти для компенсації тарифів, адже місту потрібно витрачати більше гігакалорій для дотримання необхідного температурного режиму. Однак, у реальності все навпаки.
— У нас менше ПДФО і у нас холодніше. Ці два фактори, вже свідчать про те, що Чернігів мав би отримувати більше коштів від держави. Мої пропозиції щодо впорядкування цього питання відомі профільному міністру. Тому ми очікуємо справедливості. В іншому випадку бюджет розвитку Чернігова зменшиться як мінімум на 300-350 мільйонів гривень. І це ще без урахування 50-60 мільйонів, які доведеться додатково витратити через зростання ціни на електроенергію, — заявив Владислав Атрошенко.
