Уже не перший рік 25 грудня, на яке припадає католицьке Різдво, є в Україні вихідним днем, як і 7 січня, коли християни також святкують Різдво. Тож склалася ситуація, що маємо два аналогічні церковні свята. Безумовно, що в людей виникають запитання: яке ж із них відзначати? А, може, обидва?
Різдво для християн – це одне з найсвітліших і найвеличніших свят. За значущістю воно друге після Великодня і встановлене на честь народження Ісуса Христа.
Проте маємо дві дата Різдва: 25 грудня – за григоріанським календарем і 7 січня – за юліанським. До речі, саме останню дату в Україні звикли святкувати упродовж тривалого часу.
Проте нині українське духовенство вважає, що люди, якщо бажають, можуть відзначати Різдво за григоріанським календарем. Більше того, в суспільстві навіть велися розмови про перенесення дати святкування з 7 січня на 25 грудня. Але, на думку голови Православної Церкви України митрополита Епіфанія, це питання нині не на часі, бо суспільство не готове до такої кардинальної зміни.
«Зараз важко уявити, скільки потрібно часу для того, аби змінити дату святкування. До того ж, на це потрібна згода українського народу», – сказав він в одному зі своїх інтерв’ю.
До запровадження вихідного дня 25 грудня священники ставляться схвально, зокрема отець Роман, настоятель Катерининського храму в Чернігові. За його словами, для православних це також важливий день.
«Наша церква цього дня вшановує великого православного святого Спиридона Тримифунтського. Він в Україні стояв на рівні зі святителем Миколаєм. Але його трішки призабули, та нині традиція його вшанування повертається. У нашому храмі є ікона святителя Спиридона з частинкою його мощів. Відповідно, ми святкувати цього дня будемо», – зазначив отець Роман.
Священник також розповів, як щороку проводить 25 грудня.
«Із дружиною та дітьми відвідуємо службу в чернігівському костьолі. Але я йду туди не як священник. Приходимо просто як люди, сідаємо на лавочку, слухаємо богослужіння. Я знайомий із багатьма священниками, тож просто вітаю їх зі святом, яке вони святкують, тобто з Різдвом Христовим. Отака в мене вдома традиція. Але якщо наше Різдво перенесуть, то не зможу ходити до костьолу, бо святкуватимемо в себе», – сказав отець Роман.
Різдвяні традиції
Свято Різдва Христового в Україні шанують і відзначають із тих часів, коли Київська Русь прийняла Хрещення, в 988 році, за великого князя Володимира. А передсвяткові приготування завжди супроводжувалися ретельною підготовкою: всі господарські роботи закінчувалися, будинок сяяв чистотою, а члени сім`ї одягалися в обновки і готові були до ритуальних обрядів – колядувати, щедрувати і засівати.
Сьогодні різдвяні обряди не втратили своєї актуальності. У кожній родині на Святий вечір (6 січня) готують традиційні кутю та узвар, а стіл накривають дванадцятьма пісними стравами. Але до першої зірки, як і колись, їжу не вживають, оскільки Різдвяний піст це забороняє. А ось 7 січня святкова вечеря збагачується і скоромною їжею – фаршированим поросям, ковбасою, шинкою та випічкою. У церквах священники служать божественні літургії, миряни причащаються до святих таємниць, а від мерехтіння свічок у світ кожного віруючого входять спокій, благодать і мир.
Священники кажуть, що у світлі Різдва Христового людина повинна прагнути очиститися від скверни, відродити наші душі й серця у покаянні, любові та всепрощенні.
Різдво Христове – як нове очищення, воно виводить нас із темряви до світла, зцілює духовно, об’єднуючи в єдину могутню християнську родину.
Повір’я
Наші предки вірили, що протягом сорока днів після Різдва людям в усіх справах допомагають ангели. Тож щоранку, прокидаючись, загадуйте нове бажання – уявляєте, скільки хорошого увійде у ваше життя!
Також існує повір’я що о третій годині ночі перед Різдвом відкриваються небеса, тому, якщо в цей час вийти на вулицю та попросити вищі сили про свою мрію, вона неодмінно здійсниться. Головне – пам’ятати: не можна просити за інших, бажання має бути тільки вашим, а ще воно в жодному разі не має завдати шкоди іншим, це категорично забороняється.
–
Ірина Осташко
Источник: Челайн
