За інформацією: Суспільне Чернігів.
Стела на в’їзді до села Чайкине. Суспільне Чернігів
Чайкине простягається вздовж дороги, що веде у бік Росії. Головна вулиця названа на честь президента Леоніда Кучми. На місці хати його батьків звели новий будинок, а у будинку неподалік оселилася сім'я Бондаренків — переселенці з Костобоброва.
Будинок на місці хати батьків Кучми. Суспільне Чернігів
"Оце наш «кучмопаркан», як чоловік називає. Паркан у селі одноманітний, тому що за Кучми зробили як зразково-показовий, але воно все занепало".
Будинок переселенців. Суспільне Чернігів
Чайкине — одне із п'яти сіл Новгород-Сіверської громади, де оголосили обов’язкову евакуацію з 1 липня. Від села до кордону з РФ менше десяти кілометрів.
Феруза Бондаренко оселилася у Чайкиному з чоловіком та трьома дітьми.
Феруза Бондаренко. Суспільне Чернігів
"У даху будинку була дірка. Коли заїхали, були морози, ми цього не відчували, а коли почало танути — до нас у хату потекло. А так надвірні споруди треба ремонтувати, але ми не ремонтуємо, бо сенсу немає. Якщо ми побачимо, що ми тут надовго, то почнемо чимось займатися".
Переїхали до Чайкиного з Костобоброва
Родина Бондаренків переїхала до Чайкиного після оголошення обов’язкової евакуації у Костобоброві — села, що за вісім кілометрів звідси в бік кордону. У Костобоброві обов’язкову евакуацію оголосили взимку.
"Там у нас був будинок: дерево, обкладене цеглою, було три спальні, вітальня і одна велика кухня", — каже Феруза Бондаренко.
На новому місці тримають п'ять котів, яких привезли з Костобоброва, 11 курей і півня.
Петро Порошенко. Суспільне Чернігів
"Це «Петро Порошенко», бо Петя, Петро".
Повторно переїжджати — тепер уже з Чайкиного, Феруза не хоче.
"Ми уже звикли, у нас тут город".
Катерина Медведь – теж переселенка з Костобоброва.
Катерина Медведь. Суспільне Чернігів
"Я «зламалася» у Костобоброві у січні й приїхала сюди. Мені держава 10 800 гривень заплатила на кожного члена сім’ї – це допомога держави. Евакуювались ми самі, худобу ми перевозили теж самі".
За словами жінки, у Чайкиному ситуація краща, ніж була у Костобоброві.
"У Костобоброві мої діти з серпня не могли вільно вийти на двір, вони виходили в коридор і заглядали: гудить, жужить, висить чи ні. То тут мої діти почали їздити на велосипеді, без страху я можу випустити їх до магазину, вони вийшли погралися. Раз на тиждень десь там гупне, ляпне, щось пролетить – це не те".
Рішення про обовʼязкову евакуацію з прикордоння Чернігівщини, в тому числі і з Чайкиного, рада оборони області ухвалила на запит військових. Родині Катерини запропонували переселитися вдруге за останніх пів року.
"Ми тільки відійшли від тієї евакуації, почали дихати – на тобі, знову сніг на голову. Якого дідька влада вирішує за нас? Я не вважаю, що те, що зараз тут, що воно небезпечно".
"Ніхто не підписав згоду на евакуацію"
У Чайкиному проживають 170 людей, із них 28 — це переселенці із сусідніх сіл Семенівської громади, каже староста Василь Шавша.
Василь Шавша. Суспільне Чернігів
"Це вихідці з села Костобобрів і Леонівка. Люди сподівалися, що обстановка більш-менш стабілізується, вони збирались повертатися назад до свого рідного села".
Василь Шавша — староста сіл Чайкине та Карабани — села, яке також у списку на обов’язкову евакуацію. Розповідає, що 6 та 7 червня збирав підписи тих, хто згоден виїхати.
"Ніхто не підписав згоди".
За словами місцевої жительки Ніни Магоні, наразі у цих селах проживає близько 20 сімей з дітьми.
Ніна Магоня. Суспільне Чернігів
"Дев’ять сімей з дітьми — це тільки на нашому куточку. Якщо взяти загалом і Карабани, і Чайкине, то близько 20 сімей. Перш ніж оголошувати таку евакуацію, треба створити умови відповідні, щоб приїхала родина, щоб вона отримала якусь виплату, отримала гарантію, а так куди їхати?"
Від початку повномасштабного вторгнення внаслідок атак росіян у Чайкиному знищені два будинки: багатоквартирний – у 2023 році і приватний – цього року, каже староста.
"Зимою теж були приходи. Але більш-менш обстановка стабільна".
Знищений будинок у селі Чайкине. Суспільне Чернігів
За словами старости, єдині, хто за час повномасштабного вторгнення виїхали з села, – жителі двоповерхівки, зруйнованої російськими "шахедами". Чоловік каже: зараз жителям пропонують житло у Полтавській області, у Гончарівській та Новгород-Сіверській громадах, а також у модульному містечку під Черніговом.
"Гончарівськ — безпечно? Там гуде ще більше, ніж тут. Полтавська область — її теж трощать ще більше, ніж тут", — каже Катерина Медведь.
Що відомо про обов’язкову евакуацію
На Раді оборони області 24 червня 2026 року ухвалили рішення про обовʼязкову евакуацію з прикордоння з 1 липня. Це стосувалося 12 сіл у чотирьох громадах: Корюківській, Городнянській, Новгород-Сіверській та Семенівській.
Перелік населених пунктів:
- Корюківська громада: Прибинь, Шишківка, Рудня.
- Городнянська громада: Лемешівка, Мощенка.
- Новгород-Сіверська громада: Воробʼївка, Камінь, Камʼянська Слобода, Карабани, Чайкине.
- Семенівська громада: Газопровідне, Олександрівка.
Також тоді ухвалили рішення про продовження обовʼязкової евакуації із семи прикордонних сіл, де вона оголошувалася взимку. Йдеться про такі населені пункти:
- Сновська громада: Гірськ.
- Городнянська громада: Берилівка.
- Новгород-Сіверська громада: Бучки, Грем’яч, Будо-Вороб’ївська.
- Семенівська громада: Костобобрів, Залізний Міст.
Чим обов’язкова евакуація відрізняється від примусової, раніше у коментарі Суспільному Андрій Подорван пояснював так:
"Є обов’язкова евакуація з примусовим вивозом дітей. У такому разі дитину з одним із батьків чи законних представників евакуюють примусово — для цього можуть залучатися відповідні служби: поліція, служба у справах дітей. Тому примусова евакуація може стосуватися тільки дитини і її представника, відмова не передбачена. Під час обов’язкової евакуації передбачена форма для відмови", — пояснив радник начальника Чернігівської ОВА.
Читати ще
Читати ще
«Щоб першочергово виїхали родини з дітьми»: в ОВА розповіли про старт обов’язкової евакуації з прикордоння Чернігівщини
Читати ще
«Дуже важливо, щоб кожна людина погодилася»: як на Чернігівщині готуються до обов’язкової евакуації з прикордоння
