Михайло Травецький має ферму в селі Красляни, що на Прилуччині. Там він вирощує молочних корів, причому тільки українських порід. А ще відомий тим, що залюбки ділиться своїм досвідом і неабиякими знаннями в галузі тваринництва через свій YouTube-канал з усіма охочими займатися цією справою.
Про пана Михайла і його господарство на ЧЕline вже була не одна публікація. Нині ж вирішили дізнатися, як його господарство пережило найважчий для Чернігівщини час – після 24 лютого.
«На щастя, нашу сторону оминуло. Тож пережили, цілі. Щоправда, натерпілися багато, було чимало ситуацій, що змушували задумуватися не тільки про те, як далі хазяйнувати, а й про виживання: чи виживеш сам, що буде з тваринами. Адже біля нашого села пролягає Сумська траса, якою йшли колони танків російських орків. Їх там розбивали, вони тікали, заходили в сусідні села. Тож дуже переживав за господарство, аби чого не сталося. Виникла серйозна проблема з кормами, бо частково була окупована територія, де я брав харчі для корів. Але з часом ситуація із кормами стабілізувалася», – у коментарі для ЧЕline зазначив Михайло Травецький.
Розповів фермер і про нинішній стан справ і виклики, які доводиться долати.
«З огляду на всі прикрощі, що в нас на сьогодні заблокований експорт зерна, повно зерна для тваринництва. Я навіть у цьому вбачаю перспективу розвитку тваринницької галузі. Щоправда, з іншого боку, немає адекватної закупівельної ціни на м’ясо, яйця та інші продукти. Ми багато чого експортували, зокрема зерно, яловичину, і за рахунок цього трималася закупівельна ціна. А зараз на внутрішньому ринку ціни на базарах на м’ясо високі, натомість у виробників його закуповують дуже дешево, ціни впали до мінімуму», – каже Михайло Травецький.
.
Між тим, на сьогодні він вбачає найбільшу проблему, пов’язану з паливною кризою.
«У великих холдингів і компаній без проблем – є все в наявності. Я спілкуюся про це з колегами. А для нас, пересічних громадян і дрібних виробників, це проблема №1. По-перше ціна, а друге – його ніде взяти. І сьогодні мені фізично везти продавати молоко немає на чому, бо немає бензину.
Також треба заготовляти сіно, а для цього потрібна солярка, якої немає. Хоч самому запрягайся і тягни той трактор. Я розумію, що війна, але ж треба якось контролювати ситуацію нашим керівникам», – вважає він.
За словами пана Михайла, малооптимістичною видається ситуація із реалізацією молока.
«Якщо бензин подорожчав удвічі, ціну на молоко не можемо підняти ні на копійку, бо люди не готові платити більше. Звісно, задурно можна молоко продавати, а як жити далі? Корми треба купити, бензин, гігієну вимені треба провести, якщо наймані працівники працюють, їм треба платити зарплату і самому ж якось жити треба. Сім’ю годувати треба, не тільки ж одних корів. Оце сьогоднішні реалії», – пояснює Михайло Травецький.
