Реформа децентралізації на фініші. Місцеві вибори в абсолютній більшості населених пунктів поставили крапку в адміністративно-територіальному підпорядкуванні. Питань залишилось багато, але стратегічний децентралізаційний курс досяг своєї мети.
Що ж у результаті отримали новоутворені громади і за рахунок чого вони будуть розвиватися або ж виживати, ЧЕline вирішив поцікавитись у Ірини Грозенко, депутата Чернігівської обласної ради, голови постійної комісії з питань розвитку та реформування місцевого самоврядування, децентралізації та європейської інтеграції.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У громадах Чернігівщини розповіли, чи буде на Новий рік ялинка та гуляння
«Основними бюджетоутворюючими податками залишаються плата за землю і податок із доходів фізичних осіб (ПДФО). Так як і було, в громаді залишаються 60% ПДФО.
Наразі ми воюємо за акцизний податок на пальне. Адже на території багатьох громад розташовані АЗС (автозаправні станції), і раніше 5% цього податку залишалися в громаді. Наразі тривають суперечки на рівні Верховної Ради і бюджетного комітету щодо того, щоб знову залишити ці 5% в розпорядженні ОТГ.
На сьогодні щодо тютюнових і алкогольних виробів питання вирішено: акциз від них залишається в громаді. Щодо АЗС, як я вже зазначала, на стадії вирішення.
Також хочу зупинитися на податку на землю. Так, нещодавно президентом був підписаний указ про передачу державних земель сільськогосподарського призначення в комунальну власність ОТГ. Цей нормативний акт має збільшити дохідну частину бюджетів громад», – розповідає Ірина Грозенко.
За її словами, чи спроможні будуть громади, залежатиме від того, який буде прийнятий Бюджетний кодекс і бюджет на наступний 2021 рік. Тут буде важливо, як і те, що «дадуть» громадам у сенсі фінансів. І те, що тепер вони утримуватимуть.
«Більшість витрат лягає на громаду. Освіта, медицина, соціальна сфера тощо – «левова» частка утримання за цими напрямами відбуватиметься за рахунок коштів громади.
Сьогодні держава покладає багато повноважень на плечі громад, не підтверджуючи їх фінансово. Тому громади в пошуках коштів намагаються проводити ревізію землі, виводять «із тіні» місцевих підприємців тощо.
Усі громади різні і їхня спроможність різна. І для розвитку ОТГ надзвичайно важливою є наявність на їхніх територіях так званих бюджетоутворюючих підприємств, що збільшують надходження з ПДФО, сплачують податок на прибуток, екологічні податки тощо», – пояснює Ірина Грозенко.
–
