Базовою ланкою місцевого самоврядування є територіальні громади. Від їх дієздатності залежить розвиток країни. А щоб ця дієздатність була максимально ефективною, потрібні фінансові ресурси, які на сьогоднішній день істотно зменшилися, у зв’язку із широкомасштабною війною.
Про те як все ж розвивати громади, йшлося на семінарі «Фінансове забезпечення розвитку громад в умовах воєнного стану», який відбувається у Чернігові протягом 8-9 грудня. Серед учасників Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко, виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, голови територіальних громад Чернігівщини.
Місцеве самоврядування як інститут вкотре склало іспит на спроможність саме під час широкомасштабної війни. Головам міст і сіл Чернігівщини під час її активної фази, в умовах оперативного оточення чи окупації, довелося організовувати життя в громадах, займатися питаннями безпеки населення.
— З початку війни ніхто не був ближчим і до людей, і до Збройних Сил, ніж місцеве самоврядування. Із всіх 57 голів територіальних громад (Чернігівської області — ред.) жоден не втік. А от двоє з п’яти голів райдержадміністрацій — втекли, — констатував Чернігівський міський голова.
Війна зупинила розвиток громад. Міста і села займаються ліквідаціює наслідків бойових дій та зміцненням обороноздатності територій, витрачаючи кошти своїх бюджетів, обсяги яких значно зменшилися. Так, активні бойові дії змусили виїхати з прикордонного Чернігова значну кількість людей, підприємств та бізнесів. Внаслідок чого обласний центр втратив частину податкових надходжень, а саме за їх рахунок місто і могло розвиватися.
Сусідство Чернігівщини з країнами-агресорками та складна логістика є тими факторами, які на сьогоднішній день роблять регіон неприваблим для ведення бізнесу. Впливає на це і відсутність тих же податкових преференцій з боку держави для таких регіонів як наш.
— Якщо відійти від загальних слів: ми прожили 31 рік незалежної України і говорили загальні слова. Ми мало що будували, ми мало що розвивали і обмежувалися тільки загальними словами. Сьогодні, якщо вести мову за фінанси, я вважаю, що на державному рівні треба обережно, з повагою, без нервів, але піднімати питання, що: якщо залишити рівні підходи в оподаткуванні, в субвенціях, які зверху надходять на делеговані державою повноваження — ми просто втратимо нашу Чернігівську область, — говорив під час свого виступу Владислав Атрошенко.
Має бути розроблений спеціальний державницький підхід до підтримки бізнесу та підприємництва, аби працювати в таких регіонах як Чернігівщина, Харківщина, Миколаївщина, йшлося під час семінару.
— Втрати через військову агресію — багатомільярдні. Втрати людей — колосальні. Чернігів втратив десятки економічно активних людей. Я переконаний, що прифронтові громади також понесли серйозні втрати людей, бізнесу, всього. Якщо держава не знайде компенсатора цьому всьому — ми просто втратимо прикордонний регіон вцілому. Це стосується не тільки Чернігівської області, Чернігова, Новгород-Сіверської чи Семенівської громади. Це стосується і Миколаєва, і Харкова, — пояснюю очільник Чернігова.
У Чернігівській міській раді сьогодні працюють над концепцією післявоєнного розвитку Чернігова, зокрема, і включають напрямки та цілі проєкти, які б сприяли економічному розвитку міста, але реалізувати такі плани неможливо без підтримки держави.
— Якщо мову вести за Чернігів, а до речі, це питання піднімав Президент України, коли він у 2019 чи 2020 році, був у Чернігові. Він озвучив таку прекрасну ідею, щоб збудувати тут великий медичний центр, який би слугував центром медичного туризму. І, відповідно, це і був би якірний об’єкт.
У нас є чудова рекреаційна зона, декілька десятків гектар, ми можемо її надати під цей об’єкт. Це робочі місця, податки, гроші. Це ідея нормальна, але ідея багатомільярдна. Без державної підтримки ми навіть неспроможні думати про проєкт, тому що проєкт такої серйозної клініки коштуватиме пару десятків мільйонів, — каже Атрошенко.
Якщо громади будуть економічно сильними, то, відповідно, такою буде і держава.
Пресслужба Чернігівської міської ради
