За інформацією: Суспільне Чернігів.
Олег Тригуб, з правого боку — його хрещена мати, з лівого боку — мати Оксана Тригуб та сестра Олега. Особистий архів Оксани Тригуб
Худий, виснажений, має темні кола під очима: таким Оксана Тригуб побачила свого сина Олега, який повернувся з російського полону 23 жовтня. Олег Тригуб родом із Деснянки, що на Чернігівщині. Він — колишній військовий, брав участь в АТО та ООС. Початок повномасштабної війни зустрів у Маріуполі Донецької області, тоді вже звільнився з війська та мав цивільну професію. Намагаючись виїхати з міста разом із сім’єю, він не пройшов так звану фільтрацію та потрапив до полону. Більше про цивільного заручника Олега Тригуба — далі в матеріалі Суспільного.
За словами Оксани Тригуб, її син Олег служив у 36-й окремій бригаді морської піхоти зв’язківцем, до 2018 року брав участь в АТО/ООС. Згодом звільнився за власним бажанням. Після цього працював на будівництві. Під час служби у війську познайомився з жінкою у Маріуполі Донецької області та залишився там жити. Саме в Маріуполі зустрів повномасштабне вторгнення росіян — разом із нею та трьома дітьми.
«Вони ховалися по підвалах. Олег зі мною зв’язався, ще 2 березня зв’язок був. Сказав: «У нас уже все розбили, весь зв’язок, залишився тільки «Київстар». Я не зможу тобі більше зателефонувати». Але на той момент я теж була вже в окупації і зв’язок зник, я більше нічого не знала. Я не могла до нього додзвонитися», — пригадує Оксана.
Жінка на початку повномасштабного вторгнення була в Деснянці, що неподалік Чернігова. Це село російські війська окупували на початку березня 2022 року.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Олег Тригуб з кумом у Маріуполі. Особистий архів Оксани Тригуб
За словами Оксани Тригуб, після зникнення зв’язку в Маріуполі вона спочатку не могла зв’язатися не тільки із сином, але і з його партнеркою. Змогла вийти на неї за певний час — через куму Олега.
«Вона сказала, що їх вивезли до Тульської області з дітьми, а Олега перевели до Донецька. Тобто він не пройшов «фільтрацію» — «злили» інформацію, що він військовий: де був, що був».
Партнерці Олега вдалося зв’язатися з російською стороною. Їй пообіцяли, що дадуть поспілкуватися з Олегом і він буде на зв’язку, але поговорити їм вдалося лише один раз. Після цього вона не знала, де він. Рік не було жодної інформації про нього. 2023-го з Оксаною зв’язалася волонтерка з Донецька, яка за прізвищем зрозуміла, що це мати та син. Вона дала жінці посилання на сайт, через який Оксана дізналася, де перебуває Олег.
«Стала спілкуватися з тими волонтерами. Були посилки, листи. Але безпосередньо я із сином не спілкувалася. Він запитав через волонтерів, що з нами. Я написала, що все добре, бо він знав, що ми теж в окупації були. Він цей лист отримав. А цивільну дружину з дітьми вивезли до Тульської області. Це він знав, а далі вже все. Я зараз його запитала, то він пояснив, що волонтерам потім заборонили передавати листи та посилки».
Жінка бачила, що на російських сайтах публікували відео, на яких Олег просив, щоб його звільнили. Вона змогла дізнатися, що сина утримували у трьох різних місцях.
«В Оленівці він був, я відчувала це, а вже він підтвердив, що був там за три дні до того терактуУ ніч з 28 на 29 липня 2022 року стався російський теракт: у Волноваській виправній колонії у тимчасово окупованому селищі Оленівка на Донеччині, де утримувались оборонці «Азовсталі», відбулися вибухи, внаслідок чого там зайнялася пожежа. Тоді загинули щонайменше 53 українських захисники та ще 130 зазнали поранень.. А потім їх перемістили до іншого місця, вони не знали чому. Так він залишився живим. У Горлівці він був два роки, а потім його перевели до іншого міста».
Оксана Тригуб із сином Олегом. Особистий архів Оксани Тригуб
Про те, що відбудеться обмін та що сина повернули до України, жінка дізналася від свого чоловіка — батька Олега.
«Чоловік дзвонить десь о 12-й дня і каже: «Мені подзвонили, сказали, що дитина на території України». Запитують: «Матері дзвонити?» Він каже: «Ні, бо вона знепритомніє. Я сам скажу». І я зірвалася, аж бігом забрала хрещену матір його, і ми зустрічали Олега з полону».
Коли вони вже чекали на місці, куди привозять звільнених з полону, подзвонив Олег.
«Подзвонив, і ще так офіційно: «Оксано Вікторівно, це вас турбує ваш син — Тригуб Олег Олександрович». Я там ледь не впала! Я в такій розгубленості була, кажу: «Де ти? Ми на тебе тут чекаємо, де ти є?» А він каже: «Я вже тут, на п’ятому поверсі»».
Коли мати із сином побачились, вона запитала в нього: чого він хоче, що йому привезти? Олег сказав, що дуже хоче солодощів. Жінка ділиться: син дуже змінився за ці роки.
«Те, що я бачила, яким він був до цього, він такий був юнак, а зараз йому вже ж 30 років. Він змінився, став худий, виснажений, дуже виснажений. І темні кола під очима — видно, що не спала дитина, знущалися».
Зараз Олег Тригуб перебуває на реабілітації в Києві.
Читати ще
Читати ще
«Як я довго на тебе чекав!»: історії військових, які повернулися з російського полону 23 жовтня (Відео)
