З початку повномасштабного вторгнення фотографи з Чернігова долучилися до волонтерства та запустили благодійні проєкти. Окрім допомоги армії, учасники мають можливість виграти подарунки. Чернігівські мисткині поділилися своїми історіями, а також розповіли, як війна вплинула їхні роботи.
Так, фотографиня з Чернігова Ірина Бринза організовує благодійну лотерею «Фотосесія за донат від IREN BRYNZA», де розігрує дві годинні фотосесії на камеру та телефон. Збори Ірина організовує не вперше. Її чоловік – доброволець, тому жінка бере активну участь у благодійності з 2014 року.
«Я закрила з чоловіком, зі своєю аудиторією дуже багато зборів. Це були і тепловізори, і бронежилети, це було дуже багато чого. Тобто за цей період точну суму я сказати не можу. Звичайно, в кінці березня збори закривали за один день. За один день ми могли зібрати 120 000 грн для того, щоб закупити 30 бронежилетів. Зараз я закриваю збір і він іде дуже довго, я вважаю, 3 тижні, але ціль дуже велика», — розповідає фотографиня.
Під час повномасштабного вторгнення, пояснює Ірина, важливо створювати проєкти, що допомагають у благочинності. Тому зараз мисткиня організовує великі творчі фотопроєкти, у результаті організації яких зможе допомогти багатьом бійцям одночасно.
«Під час війни я вибираю те, що мені приємно створювати, і зовсім не важливо, я це створюю за кошти чи на благодійність. У нас є куди розвиватися, фотографи дуже часто себе недооцінюють. І усім творчим молодим фотографам я бажаю завжди, щоб вони себе знаходили в першу чергу, а не бралися за будь-яку роботу», — додала фотографиня.
Фотографує Ірина вже близько тринадцяти років, тому має декілька направлень, що подобаються.
«Я люблю етностилізацію, мені подобається, коли вдало підібрані образи, мені подобається мінімалізм дуже, тобто, коли все по мінімуму, але елегантно, а також лайфстайл», — поділилася мисткиня.
Чернігівська SMM-менеджерка та фотографиня Анжеліка Мотчана у липні також долучилась до волонтерства, зокрема, до благодійного фонду «Волонтери Північ». Нещодавно там закінчився благодійний збір-розіграш. Мета була зібрати мільйон на два проєкти: 600 000 грн на військову мобільну лазню та 400 000 грн на мобільний пункт управління.
«Там було багато подарунків, серед них також була фотосесія від мене, потім я вирішила залучити свою цільову аудиторію. Збір успішно закрито, ми його навіть перевиконали, чому я дуже зраділа», — поділилася фотографиня.
Під час повномасштабного вторгнення дівчина довго не починала знімати, але зрозуміла, щотворчість їй допомагає і треба продовжувати жити.Зараз їй притаманний стиль індивідуальної фотографії, а саме людина та її особистість, зачіпаючи психологічний портрет.
«Фотосесія — це потужний інструмент, який допомагає звільнитися від негативу. Я ще тільки починаю рухатись у цьому напрямку, мені потрібно вивчити деякі інструменти, здобути навички, але саме психологічний портрет — це те, що зараз мені відгукується і те, чим хочеться займатися», — додала Анжеліка.
Це одна з найулюбленіших світлин фотографині.
«Я фотографувала Лізу, вона зараз, до речі, у Нью-Йорку», — каже дівчина.
«Ось цю фотосесію також люблю: це лав-сторі, але люди не зустрічаються у житті, просто побули моделями. За допомогою червоних ниток я передала міцний зв‘язок кохання», — поділилася майстриня.
Своєю історією поділилась ще одна місцева фотографиня Юлія Зайцева, яка на початку червня, разом зі своєю командою організувала благодійний збір «Допоможемо Херсонщині». За її словами, через штучну повінь, яка виникла на Херсонщині через підрив армією рф Каховської ГЕС, виникла негайна потреба будь-якої допомоги аби подолати наслідки катастрофи.
«Коли трапилася трагедія на Каховській ГЕС, ми вирішили відкрити збір і за годину зібрали усю потрібну інформацію, зробили банку і відкрили збір на човни для Херсону. Нам вдалося зібрати необхідну суму за декілька днів. Ми не розраховували, що підписники активно підтримають нас своїми репостами та донатами. Це було дуже приємно, що нам так довірились», — розповідає Юлія.
Для мисткині перші замовлення після повномасштабного вторгнення були як ковток свіжого повітря. Вона каже, що люди живуть в моменті зараз і це дуже круто, тому що вони не відкладають щось на останній момент.
«Люди раділи, люди дякували за можливість знову посміхатися в кадрі, знову можуть бачити себе щасливими і відволіктись на деякий час», — говорить фотографиня.
Зі слів Юлії, сьогодні галузь фотографії в Україні добре розвинута, є дуже багато фотографів, які надихають. Найулюбленішу світлину фотографиня зробила через два місяці після початку повномасштабного вторгнення, коли змогла вперше взяти до рук камеру. Свою серію підписала «Красиво бути вільними людьми».
«Ідея зйомки була така: пофотографувати дівчинку-українку в традиційному одязі в полі. Одяг нам надіслали в оренду на наступний день і ми зробили зйомку. Ця робота є і зараз однією з моїх найулюбленіших. Цією світлиною я хотіла передати частину спільної народної душі та показати, що під час війни важливо підтримувати нашу культуру», — розповідає мисткиня.
–
Вертебна Ксенія
