Сьогодні Світлана Голуб з чоловіком мешкає в Мені, а переїхала сюди з села Капітолівка, яке знаходиться неподалік від Ізюма. Вона поділилася своїм досвідом того, як інтегрується у життя громади, яка її прийняла.
«Моя родина весь час проживала на Харківщині, але коли нашу Капітолівку розбомбили, ми були змушені їхати. До нас ворог зайшов 7 березня. З того часу в селі було всяке: і голод, і холод, нічого не працювало, всі люди ділились чим могли, виживали як могли. Наша хата ціла, але ж село майже знищене. Щодня з російських позицій в Капітолівці вівся обстріл Ізюма і важко було усвідомити, що ми не можемо нічого зробити, якось допомогти тим людям», — розповідає Світлана.
Тож вибору особливо не було — довелося виїхати.
«Дорога обійшлась недешево, але коли на печенізькій дамбі нас зустріли наші волонтери — це відчуття не можна передати і пригадати без сліз. Нас спочатку прийняла в Мені моя сестра, а згодом ми пішли на квартиру», — продовжує жінка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фронтові читання: лікар із Чернігова поміж боями читає «Нескорену Чернігівщину»
Поступово сім’я почала обживатися, Світлана влаштувалася на роботу в КП «Менакомунпослуга» Менської міської ради.
«Я не могла сидіти без діла, мені хотілось щось зробити для міста, тому я пішла працювати. Займалась озелененням міста, разом із колегами висаджувала квіти на клумбах, доглядала за ними», — розповідає пані Світлана.
Паралельно Світлана долучилася до підтримки військових.
«Від початку перебування в Мені я ходила в майстерню до волонтерів, звідти ми і зараз відправляємо їм передачі із всім необхідним та плетемо сітки. Зима попереду, треба підтримувати військових, які борються за наші життя. Також я брала участь у проекті “Бо можемо”, їздила на розбір завалів в Чернігів».
Світлана Голуб докладає максимум зусиль, щоб бути активним учасником життя громади, яка дала їй притулок після того, як ворог зруйнував село, де знаходиться її домівка. І звичайно ж — активною і свідомою громадянкою України, яка робить свій внесок у нашу перемогу.
«Я не люблю, коли мене жаліють, не має часу на думки про погане, тому намагаюсь робити все для того, щоб принести користь країні, яку ми маємо відбудувати і жити далі. І не важливо, в якому куточку України ти будеш робити щось корисне, головне, щоб щось робилось», — говорить на завершення Світлана Голуб.
–
Джерело: Громадський Простір
