За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Суспільне Чернігів
13 грудня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт 5655 про реформування сфери містобудівної діяльності. Підтримали документ 228 народних депутатів, в тому числі – семеро обранців з Чернігівщини.
Закон почали обговорювати: міські голови, архітектори та окремі громадські організації закликали не голосувати за цей документ, також з’явилася петиція з вимогою накласти вето. Станом на момент публікації (на 10:00 годину, — ред.) вона набрала 42 090 голосів з 25 000 необхідних.
Команда Суспільного розбиралася, чи можуть нові норми закону про реформування сфери містобудівної діяльності зашкодити Чернігову – зважаючи на те, що одним з основних капіталів міста є історичні пам’ятки.
Ми зібрала коментарі юриста, архітектора, історика, представника Асоціації міст України та представника компанії, яка працює у сфері будівництва, щоб розібратися в цьому.
“Цим законом вносяться зміни до багатьох законодавчих актів, таких близько 20. Текст закону, який був прийнятий — його ще немає. Я ознайомлювався з текстом закону, який пропонувався у першому читанні. У цьому законі можна знайти як позитивні, так і негативні сторони”, — зазначає чернігівський правозахисник Олександр Гашпар.
Чернігівський правозахисник Олександр Гашпар. ФОТО: Фейсбук-сторінка Олександра Гашпара
Виконавчий директор Чернігівського відділення Асоціації міст України Микола Силенко в коментарі Суспільному каже, що проголосований законопроект має ряд системних недоліків і потребує доопрацювання.
Називає п’ять основних зауважень (але зазначає, що загалом їх більше):
- знищується ідея запровадження електронної системи регулювання містобудування: відсутня відповідальність реєстраторів за невиконання чи порушення закону, прав суб’єктів;
- стимулюється самовільне будівництво: вводиться обов’язок відшкодування його вартості органом місцевого самоврядування в разі прийняття судом рішення про незаконність будівництва;
- передається суб’єктам господарювання (створеним забудовниками) виключно державна функція контролю та нагляду за суб’єктами господарювання (забудовниками): бізнес контролюватиме інший бізнес;
- обмежуються можливості нагляду та контролю органам місцевого самоврядування: вводиться моніторинг, який забороняє доступ на об’єкти, фіксацію порушень та призупинення незаконного будівництва;
- створюється новий орган (Містобудівна палата) з широкими повноваженнями, які включають винесення вердиктів з правопорушень в містобудівній сфері.
Виконавчий директор Чернігівського відділення Асоціації міст України Микола Силенко. ФОТО: Фейсбук-сторінка Миколи Силенка“Можливостей висловити та аргументувати свої пропозиції до законопроекту Асоціації міст не дали: редакцію законопроекту до другого читання розмістили на сайті 30 листопада. При першому розгляді профільним Комітетом 28 листопада мерам обмежили виступи, а 8 грудня засідання комітету провели взагалі без запрошення місцевого самоврядування”, — говорить Микола Силенко.
Детальніше ці та інші пункти розглянемо далі.
Передача функції контролю від органів місцевого самоврядування приватним компаніям
Голова обласної організації національної спілки архітекторів України Віталій Пашничук каже, що основна проблема, яку створює закон, це – розбалансування системи будівництва.
Голова обласної організації національної спілки архітекторів України Віталій Пашничук. ФОТО: Суспільне Чернігів
“Здавалося б, законодавчий орган повинен бути арбітром між учасниками будівництва, але він чомусь став на бік будівельників, і чітко прописує в цьому законі інтереси забудовників. Раніше контролюючий орган був державним – Державна інспекція архітектурного контролю на рівні місцевого самоврядування. Змінюються повноваження місцевої влади: замість контролю вони будуть тільки наглядати. При чому в законі прописано: «без права потрапляння на будівельний майданчик». Приватні ж компанії мають доступ на будівельні майданчики, вони можуть робити зауваження й передавати їх центральному органу”.
Як каже Пашничук, у законі навіть прописані пункти, по яким можуть надсилати скарги до контролюючого органу, та робити це можуть тільки приватні компанії.
“Навіть місцевий контролюючий орган, який наглядає, не може прописати скаргу, якщо він не має підписаної угоди для перевірки. Тобто, він не має доступу на будівельний майданчик, він може прийти просто поглянути на неї, але перевірити він її не може. І впливу не має: зауваження до центрального органу може подавати тільки приватна компанія. І в законі прописано, за якими пунктами можуть бути зауваження. Навіть так. Там є основні пункти: обмеження висоти, площа забудови, призначення земельної ділянки – прописано все”.
За словами Пашничука, при цьому текст у законі прописано так, що місцеву владу можна притягнути до відповідальності.
“Тобто, якщо якийсь об’єкт будується, а місцева влада як наглядаючий орган не повідомив про порушення, то вона несе відповідальність за це. Тому через цей закон і його механізми можна впливати на місцеву владу. Тому мери міст проти цього закону”.
За словами ж Олександра Гашпара, про те, що органи місцевого самоврядування позбавлять повноважень, у тексті законопроєкту немає.
“Що забираються повністю забрати повноваження в органів місцевого самоврядування — в тексті я такого не знайшов. Досі у місцевих виконавчих органів, сільських та селищних рад залишається право щодо контролю за містобудівною діяльністю. Також вони можуть звертатися до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів”.
За словами Віталія Пашничука, новий документ створює умови, за яких може відбутися змова.
“Тобто, інвестор може створити свою компанію, найняти свою людину. При цьому не бути власником-бенефіціаром по документам, але впливати на результати діяльності цієї компанії. А оскільки компанія має комерційний напрям, звичайно, вона буде зацікавлена у фінансових вигодах, а не в результатах”.
Що відбувається з державним контролем за процесом будівництва
З висновком Віталія Пашничука щодо можливостей змови погоджується й правозахисник Олександр Гашпар. Каже, що забудовник може укласти договір з приватним контролером, і на підставі цього договору буде здійснюватися нагляд за містобудівною діяльністю.
“Враховуючи рівень корупції, буде не дуже добре, адже якщо контроль залишався з боку держави — вона мали якийсь вплив. Якщо, наприклад, забудовник укладе договір з особою, пов'язаною з собою — це буде мати не дуже гарні наслідки, враховуючи, що це може бути застосовано до будь-яких об'єктів: торгових центрів, багатоповерхівок, тобто, втрачається контроль з боку держави, що не є добре”.
За словами архітектора, функції Державної архітектурно-будівельної інспекції переймає Міністерство розвитку громад та територій України, і утворюється Містобудівна палата, яка і здійснюватиме функцію контролю. Але, каже, не прописано, яким чином.
“Що стосується приватних інспекторів, проти яких виступає Асоціація міст України і мери окремих міст, то, дійсно, якщо законодавець хотів ввести інспекторів з містобудування, то залишити їх потрібно лише для об`єктів з незначними наслідками, тобто, СС1 ( перша та друга категорія складності, — ред), а вже СС2 ( третя та четверта категорія складності) та СС3 (п'ята категорія складності, — ред.) залишити контроль за будівництвом виключно за державою, або за органом місцевого самоврядування”, — каже Олександр Гашпар.
Перерозподіл сфер відповідальності: від будівельників – архітекторам
За словами Віталія Пашничука, якщо раніше в законодавстві було врегульовано питання незгоди архітектора зі змінами проєкту, який хоче внести забудовник, то він міг повідомити про цей факт в державний контролюючий орган. І це було підставою здійснити перевірку.
Він на прикладі пояснює, як це працюватиме після набуття чинності нового закону.
“Архітектор створив проєкт на замовлення забудовника. Він має право на авторський нагляд свого проєкту. Але якщо він не буде згодний із забудовником на внесення якихось змін (наприклад, забудовник хоче зекономити й замінює якісь матеріали чи зменшує площі якихось приміщень, чого не дозволяють державні будівельні норми). Тоді забудовник пише (до Містобудівної палати, — ред.), які він хоче внести зміни, і якщо протягом 30 днів не отримує згоди чи відмови, то ця зміна вважається погодженою”.
“Але відповідальність архітектора не зменшується, а збільшується. Мінімальні штрафи збільшуються до 220-280 тисяч гривень – 100 мінімальних неоподатковуваних мінімумів”.
Віталій Пашничук каже, законом не прописані можливості архітектора вплинути на процес.
“Що відбувається: збільшення відповідальності, нечітке прописання закону, відповідальності забудовників немає, вона не виписана там. Їх у законодавстві не вписали навіть в перелік учасників будівництва. Страхування відповідальності виконано тільки на експертів проєктів і на інспектора, який контролює хід будівництва. А на архітекторів, інженерів-проєктувальників, на будівельні компанії – не виписано, немає врегулювання”.
Самовільне будівництво
Як сказав правозахисник Олександр Гашпар, закон вносить зміни в цивільний кодекс.
Раніше самовільними об'єктами будівництва визнавалися не лише ті, що збудовані на земельній ділянці, яка не призначена для цього, і без отримання дозвільного документа, а й ті, що не відповідали державним будівельним нормам, правилам.
Зараз об'єкт не має відповідати вимогам Закону про регулювання містобудівної діяльності, що на практиці може стати проблемним питанням при визначенні, чи дійсно він є об'єктом самочинного будівництва.
“Були випадки знесення самочинного будівництва, коли органи державного містобудівного контролю виявляли об'єкти самочинного будівництва. Я можу навести приклад з власної практики, коли за моєю заявою виявили об'єкт самочинного будівництва в самому центрі Чернігова. Це була прибудова до торгівельного центру “Акваріум” (де розміщувалося кафе). Прибудова відбулася без дозвільних документів. Вони виявили і видали припис на знесення”, — розповів Олександр Гашпар.
Культурні пам’ятки
Чернігівський історик Сергій Леп’явко вважає, що з прийняттям нового закону захищати забудову території навколо історико-культурних пам’яток стане важче.
“Це дуже погано вцілому, але ще гірше для Чернігова, тому що Чернігів – історичне місто, в якого основний капітал, чесно кажучи, це історичні пам’ятки. Основне призначення нас, сучасників, це зберігати їх”.
Чернігівський історик Сергій Леп’явко. ФОТО: Українська правда
Сергій Леп’явко говорить, що завдяки чинному законодавству та громадській ініціативі вдалося уникнути забудови в районі Болдиної гори, з боку річки Десна.
“З південного боку Болдиної гори, зі сторони Десни, там протягом багатьох років, у 70-х роках, намивали ґрунт і збиралися будувати там житлові квартали. Але оскільки йшлося про охоронну зону Болдиної гори, то чернігівський краєзнавець і архітектор Андрій Карнабед добився того, щоб цей план будівництва зупинили. Потім, років 20, ця місцевість лежала пусткою. Зараз там забудовано приватними будинками, але забудова малоповерхова: один-два поверхи, тобто не порушує профілю самої гори”.
Та наводить інший приклад – коли закон не спрацював.
“Якщо говорити про негативний приклад, то маємо його в охоронній зоні історичних пам’яток напроти Єлецького монастиря, на вулиці князя Чорного біля сучасної приватної школи. Збудували в межах десяти років два приватні будинки, і декілька років ішла війна, тому що ці будинки збудовані, насправді, незаконно. І єдине, чого вдалося добитися від забудовників, – того, що вони зменшили, здається, тільки на один поверх перший будинок, який звели над дорогою. Але подолати це будівельне лобі не вдалося”.
Разом з тим, іноді навіть законна забудова може зашкодити краєвидам міста.
“Якщо ми станемо на вулиці Борисоглібській (колишня Серьожнікова), й подивимося на П’ятницьку церкву, то ми за нею побачимо чи 16- чи 20-поверховий будинок, який поставлений кілька років тому біля Будинку книги. Здається, це більш-менш нова частина Чернігова, здається, там немає за що переживати з точки зору збереження історичного середовища. Але, насправді, нічого подібного. Тому що цей будинок зараз горою виріс за П’ятницькою церквою і закриває профіль. Не враховане просторове планування. Отаких проколів може бути більше й більше. І я якраз переживаю за те, щоб зберегти місто. А новий закон, наскільки я розумію, ситуацію не покращить. Конкретно той будинок збудовано законно. Але не врахував особливостей Чернігова й особливостей планування”.
На думку архітектора Віталія Пашничука, закон прописано таким чином, що, якщо забудовник будує в зоні архітектурної пам’ятки, і подає в Міністерство розвитку громад та територій на погодження, якщо протягом 14 днів не отримує ні заперечень, ні погоджень, то це підстава вважати, що вони погодили.
“Наслідки – можуть руйнуватися пам’ятки архітектури. Наприклад, розбирати чи прибудовувати. Зараз багато такого відбувається в Києві. Багато таких об’єктів, які руйнуються й не зберігаються”.
В Чернігові, каже Пашничук, забудова таких територій добре контролюється, але зберегти цей контроль, вважає, не вдасться.
“Закон (у разі вступу в дію) призведе до ще більш хаотичної забудови і знищить можливості місцевого самоврядування контролювати будівництво на своїй території. Все ж сподіваюсь на вето Президента”, – каже Микола Силенко.
Коментар від підприємства, що працює у сфері будівництва
В.о. директора КП “Чернігівбудінвест” Чернігівської міської ради Олександр Сердюк каже, наразі немає можливості ознайомитися з текстом закону, його не виклали у відкритий доступ. Разом з тим, він погоджується з претензіями Асоціації міст України та архітекторів.
В.о. директора КП “Чернігівбудінвест” Чернігівської міської ради Олександр Сердюк. ФОТО: Gorod.cn
Щодо збереження територій довкола пам’яток, вважає, що чернігівські будівельні компанії ще дослухатимуться до рекомендацій з боку, наприклад, міської ради. А от якщо заходитимуть, скажімо, київські будівельники чи з інших міст – контроль зберегти не вдасться. Закріплення функції контролю за приватними підприємствами, каже Олександр Сердюк, йому не зрозуміле, і він вважає, що це дає підстави для дії корупційних схем.
Роль громадськості у процесі будівництва
Олександр Гашпар каже, плюсом нового закону є те, що при новому будівництві (або реконструкції, реставрації чи капітальному ремонті) за дотриманням будівельних норм може здійснюватися громадський контроль.
“Для цього при виконавчих органах сільських, селищних та міських рад створюються позаштатні громадські інспектори, положення про яких буде затверджено згодом. Його має затвердити Міністерство розвитку громад. Після того, як це положення буде затверджене, громадськість отримає право здійснювати при виконавчих органах громадський контроль за будь-яким будівництвом (також реконструкцією, реставрацією або капітальним ремонтом) на предмет здійснюваного будівництва вимогам будівельних норм і стандартів”.
