Війна робить кожного з нас емоційно вразливим, ми часто відчуваємо психологічне напруження, втому, безсилля. Адже ніхто не знає, що може трапитися наступної миті. А тому варто бути підготовленим, аби вміти надати першу психологічну допомогу і собі, й близьким.
Психологічна стійкість як ресурс для боротьби
Воєнні дії, окупація Чернігівщини завдали значних психологічних проблем жителям області та створили потребу в психологічній допомозі і самодопомозі. Насамперед це стосується жінок, родин із дітьми, внутрішньо переміщених осіб. Люди пережили страх, травму, ізоляцію, багато з них скаржаться на тривогу, постійний стрес, депресію. Психологічна допомога є більш доступною в містах, де працюють психологічні служби різних установ і організацій, приймають окремі фахівці тощо. Натомість у громадах ситуація потребує покращення, оскільки там про психологічні проблеми не прийнято говорити й отримання кваліфікованої допомоги є ускладненим.
А жителі громад також потребують психологічної стійкості. Психологічну стійкість варто розуміти як ресурс, який ми маємо або віднаходимо в собі, аби долати негаразди, будувати життєві плани і втілювати їх у життя.
З психоемоційним станом жителів Чернігівщини працюють наразі психологи в багатьох громадських проєктах. Підтримати жителів громад Чернігівської області та навчити першої психологічної допомоги також був покликаний проект «Посилення психологічної стійкості жителів громад Чернігівської області», що упродовж листопада 2023 року — січня 2024 року реалізувала ГО «Асоціація демократичного розвитку» у співпраці з Головним управлінням ДСНС України в Чернігівській області.
Метою проєкту є зміцнення психологічної стійкості жительок шести громад Чернігівської області (жінок, родин із дітьми, ВПО) в умовах війни через організацію тренінгів із першої психологічної допомоги і самодопомоги та покращення умов для надання допомоги постраждалим в критичних ситуаціях.
«Завдяки проєкту ми хочемо поліпшити обізнаність жителів саме громад про першу психологічну допомогу і самодопомогу в кризових ситуаціях, а також підтримку дітей. Йдеться не лише про теоретичні знання, а практичні навички, які після тренінгів учасниці зможуть використовувати», — розповідає керівниця проєкту Ірина Синельник.
У межах проєкту було проведено 12 тренінгів у шести громадах області, які відвідали понад 270 учасників та учасниць. Для проєкту було обрано громади, де проходили бойові дії або які перебували в окупації. Також у межах проєкту були підготовлений і виданий буклет щодо першої психологічної допомоги, що був поширений у громадах. Крім цього, придбано необхідне обладнання для психологічної служби Головного управління ДСНС в області.
Досвід кризових психологів ДСНС — для жителів громад
Тренінги з першої психологічної допомоги проводили кризові психологині Головного управління ДСНС в області Катерина Савельєва і Анна Чалова. Вони мають значний досвід підтримки постраждалих у кризових ситуаціях. Нині ж ділилися своїми напрацюваннями з жительками громад.
Під час тренінгу з першої психологічної допомоги дорослим були відпрацьовані навички, як поводитися та як діяти в гострих стресових станах — під час істерики, ступору, рухової активності тощо. До речі, не всі знають, що істерика завжди потребує «глядачів», якщо людину залишити без них, то вона швидше заспокоїться. Так само в жодному разі не можна зігрівати людину під час нервового тремтіння — потрібно ще більше «розтрусити» та повернути до норми.
Робота з кваліфікованими спеціалістами, відпрацювання окремих дієвих практик і навичок дозволять у подальшому мешканкам громад (учасницями тренінгів найчастіше були жінки) ефективно впоратися зі стресовими станами під час кризових ситуацій.
Важливо, що робота була спрямована не тільки на допомогу дорослим, а й дітям — як батьки чи дорослі, можуть підтримати її в умовах кризових ситуацій (обстрілів, втрати дому, втрати рідних).
Під час тренінгу з першої психологічної допомоги дітям від народження до підліткового віку розглядалися методики протидії стресу і заспокоєння через дихальні вправи, арттерапію та казкотерапію.
Переважна більшість учасниць, відвідавши перший тренінг, мали бажання побувати і на другому.
Потреба в психологічній допомозі може бути вищою після завершення війни
Своєрідним підсумком проєкту стало засідання «круглого столу» щодо психологічних потреб жителів громад області.
Учасниками зустрічі стали психологині різних служб та установ, національних університетів «Чернігівська політехніка» і «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, а також представники і представниці громад, психологічної служби ГУ ДСНС в області.
Радниця голови ОВА з питань ментального здоровʼя Інна Чистенко презентувала результати дослідження щодо потреби надання психологічних послуг у громадах Чернігівської області. Згідно з даними дослідження, що було проведене методом анкетування й охопило понад 2 тис. респондентів, далеко не в усіх освітніх та медичних закладах регіону, за зазнав окупації, проводилися тренінги з психологічної допомоги. Потреба в цих знаннях і психологічній підтримці є, однак у громадах не вистачає фахівців.
Керівник психологічної служби Головного управління ДСНС в області Олександр Панченко подякував за проєкт і підкреслив, що психологині управління мали змогу поділитися своїм досвідом та розширити сферу своєї діяльності. Адже йшлося не про реагування на кризову ситуацію, а поліпшення знань людей, як правильно реагувати, що можна робити, що говорити і чого не слід робити та говорити.
За підсумками засідання «круглого столу» були підготовлені пропозиції для ОВА щодо необхідності співпраці влади та громадськості в царині підтримки психічного здоровʼя жителів Чернігівської області. Серед них — продовження співпраці влади та громадського сектору щодо підтримки психологічного здоровʼя жителів області. Адже потреба в психологічній допомозі після завершення війни може бути вищою. Про це зокрема свідчить досвід країн, які пережили сучасні війни. Крім цього, важливою є обізнаність з навичками першої психологічної допомоги фахівців, які працюють з людьми — педагогів, медиків, соціальних працівників тощо. А ще важливою є системна інформаційна компанія, що дозволить зменшити суспільні упередження щодо звернень за психологічною допомогою. Адже говорити про свої психологічні потреби і стани — це не слабкість, а здатність долати стрес і поліпшувати власне ментальне здоровʼя.
Ірина Синельник
