Історія авіації Чернігівщини зберігає пам’ять про часи, коли подорож літаком була доступною та буденною справою для мешканців регіону. Аеропорт «Шестовиця», названий на честь сусіднього села, став символом інженерного та архітектурного прогресу кінця 1980-х років.
У період свого розквіту летовище забезпечувало стабільне сполучення з ключовими містами України та сусідніх країн. Пасажири мали змогу швидко дістатися Криму, Одеси чи Львова, користуючись послугами сучасного на той час аеровокзалу.
Окрім транспортного значення, об’єкт мав велику культурну цінність завдяки унікальному монументальному оформленню. На жаль, сьогодні від колишньої величі залишилися лише архівні спогади та зруйновані бетонні конструкції. Тривалий час аеродром залишався законсервованим, аж поки воєнна агресія РФ не поставила остаточну крапку в його існуванні.
Історія аеропорту «Шестовиця»
Експлуатація летовища, розташованого за 18,5 км від Чернігова, розпочалася у жовтні 1986 року. Завдяки злітній смузі довжиною 2170 метрів аеропорт був здатний приймати такі повітряні судна, як Як-40 та Ан-24. Статистика 1988 року: обласний центр був з’єднаний прямими рейсами не лише з Полтавою чи Сімферополем, а й з Москвою, Тулою та Мінськом.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігів наприкінці XX століття: місто показали на архівному відео (Відео)
Цікаво, що вартість перельотів була цілком демократичною: наприклад, квиток до Москви коштував 18 рублів, а долетіти до Прилук можна було всього за 5 рублів.
Власний парк підприємства складався з літаків Ан-2 та вертольотів Мі-2, які забезпечували потреби регіону. Проте економічні зміни 1990-х призвели до поступового занепаду, і у 2002 році аеропорт офіційно припинив свою роботу.
Мистецька спадщина під прицілом ворога
Окрім своєї авіаційної ролі, «Шестовиця» була справжнім музеєм просто неба завдяки роботам Володимира Зінченка. Заслужений діяч мистецтв прикрасив фасад будівлі вісьмома мозаїчними панно на історичну тематику, що вважалися взірцями українського монументалізму. Всередині терміналу також зберігалися керамічні твори та гіпсові рельєфи, створені місцевими майстрами та скульпторами.
Мистецькі скарби пережили десятиліття забуття, але не встояли перед російськими обстрілами у 2022 році. Під час наступу окупаційних військ будівлю аеропорту було фактично стерто з лиця землі, що призвело до втрати шести з восьми унікальних мозаїк.
Наразі стан конструкцій є аварійним, що унеможливлює проведення будь-яких робіт з демонтажу та порятунку вцілілих фрагментів української культурної спадщини.
–
Джерело: OBOZ.UA
