Війна позбавила дому багатьох людей, особливо тих, які жили на прикордонні. Тож життя змусило багатьох українців, зокрема й із Чернігівщини, шукати більш безпечних місць для проживання. І здебільшого люди без особливого достатку їдуть до сіл.
Тож постає питання: чи є в селах вільні хати, в якому вони стані та скільки коштує купити житло в селах Чернігівщини.
Олександр Артюшенко, староста Тур’янського старостинського округу
Нині наразі переселенці до нас не приїжджають. Востаннє вони приїжджали на початку 2025 року з Гути. І поки ніхто не їде, бо безпекова ситуація в нас уже відносна. Тож і людей зрозуміти можна – не хочуть бути на прикордонні.
Таких хат, аби одразу зайти і жити, то немає. Але є такі будинки, до яких якщо зайти і трохи докласти руку, то можна буде проживати, особливо влітку. До зими підготуватися можна.
Якщо хтось до нас таки приїде, то від сільради займаюся питаннями розселень сам. Тому в нас немає платного проживання. Хай люди приїжджають і живуть. Бо ми розуміємо ситуацію.
А якщо така ситуація, що це чиїсь будинки і люди хочуть їх продати, то тоді люди домовляються про ціну між собою. Я вже в ті справи не втручаюся. Що від мене залежить – усе на безкоштовній основі відбувається.
Щодо вартості будинків, то вона різна. Є в нас небагато будинків із гарними умовами, які люди хочуть продати. Це будинки з водяними станціями, бо централізованого газу та води в нас немає. То за такі будинки і 4 тисячі доларів просять, і 3 тисячі. А є такі будинки, які можна купити і за 40 тисяч гривень. Ціни відрізняються залежно від умов проживання.
Але якби приїхали люди і спитали б мене, то я знайшов би хату. Сподобалася б вона людям чи ні, то вже інше питання.
Загалом у нас живуть 25 сімей переселенців. Це 53 людини.
.
