Поки в Україні триває війна, українцям – не до веселощів. Але принаймні невеличкі приємні моменти, що зігрівають душу в непростий час, обов’язково мають бути. Особливо для діток.
Зрозуміло, що новорічні ранки відбуваються в дитсадках і школах. А в Ічнянській громаді ще й працює резиденція святого Миколая. До речі, її облаштовують уже не перший рік, і кімната користується неабиякою популярністю, багато хто визнає, що ічнянські новорічні локації майже не відрізняються від столичних. І що важливо, створені вони без дизайнерів, декораторів і великих коштів. Але зрозуміло, що не обійшлося без золотих рук, сердець та ентузіазму працівників культури. Тобто місцеві жителі створили казку для себе та своїх гостей.
Марина Вітик, начальник відділу культури і туризму Ічнянської міської ради, розказала, що щороку з’являється багато нових ідей, які потребують чимало нових зусиль. Але труднощі нікого не зупиняють. У підсумку люди, які працювали над створенням локації, дуже втомлені, але щасливі від того, що вийшло дуже гарно.
Цьогоріч найскладнішим елементом кімнати, який вдалося реалізували, стало велике – аж до самісінької стелі, – колесо огляду, яке катає звіряток.
«Хлопці поки його майстрували, дуже сперечалися. Казали, що це неможливо, але зробили, бо очі бояться, а руки працюють. Зате тепер дітки задоволені.
Багато фізичної роботи було над доволі великим паровозиком, який є у кімнаті. У нього можна залізти, там посидіти, пофотографуватися.
Ще хатка там є цікава, вірніше, пряниковий будиночок. Спершу ми думали просто оббити його ДВП і чимось біленьким, ніби глазур, розмалювати. Але це мало б дуже дешевий вигляд. До того ж мій брат Ігор сказав, якщо дитина обіпреться на те ДВП, то воно не витримає. Тому попрацювали над будиночком ґрунтовно, аби він був міцним. Потім ще пофарбували його в шоколадний колір. І виникло запитання, з чого зробити глазур, щоб була максимально схожа на натуральну. Зупинилися на клей-піні. Бо ми завжди прагнемо, щоб все, що ми робимо, було максимально наближене до реальності. Хоч це потребує багато зусиль і часу, але воно того вартує. Якщо робити абияк, то краще взагалі нічого не робити», – в коментарі для «ЧЕЛАЙН» зазначила Марина Вітик.
.
